38
дехо ’пі даіва-ваа-ґа кгалу карма йват
сврамбгака пратісамікшата ева ссу
та са-прапачам адгірӯга-самдгі-йоґа
свпна пунар на бгаджате пратібуддга-васту
деха — тіло; апі — більше того; даіва-ваа-ґа — під наглядом Верховного Бога-Особи; кгалу — насправді; карма — діяльність; йват — доки; сва-рамбгакам — особисто почата; пратісамікшате — далі функціонує; ева — певно; са-асу — разом з чуттями; там — тіло; са-прапачам — з його поширеннями; адгірӯга-самдгі-йоґа — практикою йоґи занурившись у самадгі; свпнам — сновидіння; пуна — знову; на — не; бгаджате — вважає за свої; пратібуддга — пробуджений; васту — до свого природного становища.
Про тіло й про чуття такого звільненого йоґа піклується Верховний Бог-Особа, і воно функціонує доти, доки вичерпається визначена йому долею діяльність. Звільнений відданий, пробуджений і свідомий свого природного становища, перебуває в самадгі, що становить найвищу досконалість йоґи, і не вважає побічні породження матеріального тіла за свої власні. Він ставиться до дій свого тіла як до дій у сні.
ПОЯСНЕННЯ: Можна запитати: поки звільнена душа перебуває в тілі, чому діяльність тіла не впливає на неї? Невже її не осквернюють матеріальні дії та їхні наслідки? Відповідаючи на такі запитання, цей вірш пояснює, що про матеріальне тіло звільненої душі піклується Верховний Бог-Особа. Дії його тіла спонукає не життєва сила істоти, а просто наслідки її колишніх дій. Навіть коли електричний вентилятор вимикають, він протягом якогось часу ще крутиться. Причина цього руху — не електричний струм, а інерція попереднього руху. Так само, хоча звільнена душа на перший погляд може діяти, як звичайна людина, її дії становлять просто завершення попередніх дій.
Коли ми спимо, нам може приснитися, що ми поширюємося в багато різних тіл, але прокинувшись, ми розуміємо, що всі ці тіла були ілюзорні. Так само, хоча тіло звільненої душі можуть оточувати численні побічні утвори — діти, дружина, дім тощо, вона не ототожнює себе з цими поширеннями діяльності тіла. Вона знає, що це все породження матеріального сну. Грубе тіло утворене з грубих елементів матерії, а тонке тіло — з розуму, інтелекту, его й оскверненої свідомості. Якщо ми можемо визнати ілюзорність тонкого тіла, яке діє під час сну, і не ототожнювати себе з ним, то тим більше пробуджена особистість не повинна ототожнювати себе з грубим тілом. Як пробуджена людина не має діла до дій тіла уві сні, так пробуджена, або звільнена, істота не має діла до дій грубого тіла. Іними словами, пізнавши своє істинне становище, вона ніколи не поділяє тілесної концепції життя.