39
йатг путрч ча віттч ча
птга мартйа пратійате
апй тматвенбгіматд
дехде пурушас татг
йатг — як; путрт — від сина; ча — і; віттт — багатства; ча — і; птгак — окремо; мартйа — смертна людина; пратійате — може зрозуміти; апі — навіть; тматвена — за природою; абгіматт — до якої вона прив’язана; деха-де — від матеріального тіла, чуттів і розуму; пуруша — звільнена душа; татг — так само.
Через сильну прив’язаність до сім’ї й багатства людина вважає синів і гроші своєю власністю, а через прив’язаність до матеріального тіла, людина вважає матеріальне тіло своїм власним. Але, як людина може зрозуміти, що сім’я і статки відмінні від неї самої, так звільнена душа розуміє, що вона відмінна від свого тіла.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш пояснює, в чому полягає істинне знання. У світі є багато дітей, але прив’язаність примушує вважати тіьлки деяких із них за своїх синів і дочок, хоча ми чудово розуміємо свою відмінність від них. Так само сильна прив’язаність до багатства примушує нас вважати якусь частину грошей у банку за свою власність. І так само через прив’язаність до тіла ми вважаємо його за своє. Ми кажемо «моє тіло». Розширюючи це почуття власності ми кажемо «моя рука, моя нога», а також «мій рахунок у банку, мій син, моя дочка». Але насправді ми розуміємо, що і син, і гроші існують окремо від нас. Те саме стосується й тіла: ми відмінні від тіла. У цьому треба просто розібратися, і правильне розуміння називають пратібуддга. Завдяки відданому служінню, чи свідомості Крішни, ми здобуваємо це знання і стаємо звільненою душею.