6
сва-дгішйнм ека-дее
манас пра-дграам
ваікуга-лілбгідгйна
самдгна татгтмана
сва-дгішйнм — у колах, якими рухається життєве повітря; ека-дее — в одному місці; манас — розумом; пра — життєве повітря; дграам — зосередивши; ваікуга-ліл — на розвагах Верховного Бога-Особи; абгідгйнам — зосередження; самдгнам — самадгі; татг — так; тмана — розуму.
Коли людина тримає життєве повітря і розум в одному з шести кіл циркуляції життєвого повітря в тілі, а також зосереджує розум на трансцендентних розвагах Верховного Бога-Особи, це називається самадгі, чи самадгана розуму.
ПОЯСНЕННЯ: В тілі є шість кіл, якими циркулює життєве повітря. Перше коло міститься в області черева, друге — серця, третє — легенів, четверте — піднебіння, п’яте — міжбрів’я і найвище, шосте, — над мозком. Треба зосередити свій розум і зафіксувати циркуляцію життєвого повітря, щоб таким чином думати про трансцендентні розваги Верховного Господа. Ніде не сказано, що треба зосереджуватися на чомусь безособистісному чи на порожнечі. Тут чітко сказано: ваікуга-ліл. Ліл означає «розваги». Якби Абсолютна Істина, Бог-Особа, не вершив трансцендентних діянь, як би ми могли думати про Його розваги? Досягнути цього рівня зосередженості можна тільки відданим служінням, слухаючи й переповідаючи описи розваг Верховного Бога-Особи. Як пояснює «Шрімад-Бгаґаватам», Господь з’являється в цьому світі і зникає, відповідаючи на почуття різних відданих до Нього. Ведичні писання містять багато описів Господніх розваг. Серед них є і опис битви на Курукшетрі, і історичні факти щодо життя й настанов Господніх відданих, як оце Прахлада Махараджа, Дгрува Махараджа і Амбаріша Махараджа. Треба просто зосередити розум на цих оповідях і завжди залишатися зануреним у роздуми про них. Так людина досягне стану самадгі. Самадгі — це не штучно викликаний стан тіла, це стан, якого людина досягає, коли її розум реально занурений у думки про Верховного Бога-Особу.