38
йо ’нта правійа бгӯтні
бгӯтаір аттй акгілрайа
са вішв-кгйо ’дгійаджо ’сау
кла калайат прабгу
йа — Він, хто; анта — всередину; правійа — входячи; бгӯтні — живі істоти; бгӯтаі — живими істотами; атті — знищує; акгіла — кожного; райа — підтримка; са — Він; вішу — Вішну; кгйа — відомий; адгійаджа — той, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями; асау — той; кла — чинник часу; калайатм — всіх повелителів; прабгу — повелитель.
Господь Вішну, Верховний Бог-Особа, що насолоджується всіма жертвопринесеннями, — це чинник часу, повелитель усіх повелителів. Він входить у серце кожної істоти, підтримує кожного і влаштовує так, що одна істота знищує іншу.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш яскраво описує Господа Вішну, Верховного Бога-Особу. Він верховний володар усіх насолод, і всі інші служать Йому. Як сказано в «Чайтан’я-чарітамріті» (Аді 5.14), екале івара кша — єдиний Верховний Господь — це Вішну. ра саба бгтйа — усі інші суть Його слуги. Господь Брахма, Господь Шіва та інші півбоги — це Його слуги. Той самий Вішну входить у серце кожного як Параматма, і Він же влаштовує так, що одна істота знищує іншу.