43
набго дадті васат
пада йан-нійамд ада
лока сва-деха тануте
махн саптабгір втам
набга — небо; дадті — дає; васатм — живим істотам; падам — пристановище; йат — кого (Верховного Бога-Особи); нійамт — під орудою; ада — той; локам — всесвіт; сва-дехам — своє тіло; тануте — поширює; махн — махат-таттва;
Корячись владі Верховного Бога-Особи, небо дає простір для розміщення численних планет, на яких живуть незліченні істоти. Корячись верховній владі Господа сукупне тіло всесвіту, вкрите сімома оболонками, росте й поширюється.
ПОЯСНЕННЯ: Як видно з цього вірша, всі планети, що плавають у космічному просторі, населяють живі істоти. Слово васатм означає «ті, хто дихає», тобто живі істоти. Пристановище їм дають незліченні планети. Кожна планета служить за обитель для незліченних живих істот, а потрібний для цього простір дає небо, корячись верховній волі Господа. Також тут сказано, що всесвітнє тіло росте. Його вкривають сім оболонок. Ті самі п’ять елементів, які сповнюють всесвіт, величезною масою покривають всесвітнє тіло зовні оболонками. Перша оболонка складена з землі і вдесятеро більша за весь внутрішній об’єм всесвіту. Друга оболонка складена з води і вдесятеро грубша за земну оболонку. Третя оболонка складена з вогню і вдесятеро грубша за водяну оболонку. Таким чином кожна оболонка вдесятеро грубша за попередню.