No edit permissions for Ukrainian

45

со ’нанто ’нта-кара кло
’ндір ді-кд авйайа
джана джанена джанайан
мрайан мтйуннтакам

са  —  той; ананта  —  що не має кінця; анта-кара  —  нищитель; кла  —  час; анді  —  що не має початку; ді-кт  —  творець; авйайа  —  незмінний; джанам  —  людей; джанена  —  людьми; джанайан  —  творячи; мрайан  —  знищуючи; мтйун  —  смертю; антакам  —  бог смерті.

Вічний чинник часу не має ні початку, ні кінця. Він    —    представник Верховного Бога-Особи, творця цього світу злочинців. Це він кладе край існуванню явленого світу. Він творить його, влаштовуючи так, що одна індивідуальна істота народжує іншу, і він руйнує всесвіт, знищуючи навіть бога смерті, Ямараджу.

ПОЯСНЕННЯ: Під впливом вічного часу, представника Верховного Бога-Особи, батько зачинає сина, а потім вмирає, корячись жорстокому закону смерті. Але вплив часу знищує навіть самого повелителя смерті. Іншими словами, всі півбоги в матеріальному світі тимчасові, як і ми. Наше життя триває щонайбільше сто років, і так само не вічні півбоги, хоча їхнє життя може тривати мільйони і мільярди років. Ніхто не може жити в матеріальному світі вічно. Для того щоб відбувалося творення, підтримання чи знищення проявленого світу, Верховному Богові-Особі досить кивнути пальцем. Тому відданий нічого не бажає в матеріальному світі. Відданий бажає тільки служити Верховному Богові-Особі. Ці стосунки служіння вічні. Господь вічний, Його слуга вічний і служіння Йому вічне.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до двадцять дев’ятої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Господь Капіла пояснює науку відданого служіння».

« Previous