27
хірайа раджата айй
вссй аджіна-камбалн
йна ратгн ібгн канй
дгар втті-карім апі
хірайам — золото; раджатам — золоті монети; аййм — постіль; вссі — одяг; аджіна — шкури, на яких можна сидіти; камбалн — ковдри; йнам — коней; ратгн — колісниці; ібгн — слонів; канй — дівчат; дгарм — землю; втті-карім — щоб забезпечити прожиток; апі — також.
Брахмани отримували від них у пожертву не лише вгодованих корів, але й золото, золоті монети, постіль, одяг, підстилки з шкур, ковдри, коней, слонів, дівчат і землю, якої було досить для прожитку.
ПОЯСНЕННЯ: Ці пожертви були призначені для брахманів, які все життя присвятили суспільству, дбаючи як про духовну, так і про матеріальну користь людей. Своїх послуг брахмани ніколи не продавали за плату, як наймані слуги, але суспільство забезпечувало всі їхні потреби. Якщо хтось із брахманів не міг знайти собі дружину, люди влаштовували так, що їм пропонували в дар дівчину. Тому брахмани ні в чому не знали нестачі. Царі-кшатрії і багаті торговці забезпечували їх усім потрібним, а брахмани відплачували тим, що повністю присвячували себе турботам про розвиток суспільства. Так відбувалася соціальна співпраця між різними кастами. З часом, коли брахмани стали легковажити своїми обов’язками, живучи за рахунок суспільства, але не проявляючи брахманічних якостей, вони опустилися до рівня брахма-бандгу, тобто псевдо-брахманів. Тоді поступово інші члени суспільства також відступилися від ідеалу проґресивного життя. Як зазначено в «Бгаґавад-ґіті», систему різних класів, чи каст, створив Господь відповідно до природи діяльності, яку виконує в суспільстві людина, а не на підставі походження, як проголошують помилкові теорії сучасного деґрадованого суспільства.