5
нарака-стго ’пі деха ваі
на пумс тйактум іччгаті
нракй нірвтау сатй
дева-мй-вімохіта
нарака — в пеклі; стга — перебуваючи; апі — навіть; дехам — тіло; ваі — справді; на — не; пумн — особа; тйактум — покинути; іччгаті — бажає; нракйм — пекельну; нірвтау — насолоду; сатйм — коли існує; дева-мй — ілюзорною енерґією Вішну; вімохіта — введена в оману.
Зумовлена жива істота цілком задоволена своїм видом життя. Введена в оману ілюзорною енерґією, вона зовсім не бажає втрачати своє тіло, навіть коли перебуває в пеклі, бо й там відчуває захват від пекельних насолод.
ПОЯСНЕННЯ: Розповідають, що колись Бріхаспаті, духовний вчитель, Індри, царя райських планет, за певний прогріх прокляв його, і той став свинею на Землі. Минуло багато днів і Брахма вирішив закликати його назад, до райського царства, але Індра, потрапивши в тіло свині, забув про своє царське становище на райських планетах і відмовився повертатися. Така сила чарів майі. Навіть Індра забуває райські насолоди й задовольняється життям свині. Під впливом майі зумовлена переймається такою любов’ю до тіла, яке вона отримала, що, скажи їй: «Покинь це тіло, і ти відразу ж отримаєш тіло царя», — вона все одно відмовиться. Ця прив’язаність тримає у своїй владі всіх зумовлених живих істот. Господь Крішна особисто вмовляє нас: «Облиште весь цей матеріальний світ. Прийдіть до Мене, і Я особисто всебічно піклуватимуся про вас», — але ми не погоджуємося. Ми думаємо: «У нас усе досить непогано. Навіщо нам віддаватися Крішні й повертатися до Його царства?» Це називається ілюзія, чи майа. Кожна істота задоволена своїм рівнем життя, хоч би яке гидке воно було.