36
праджпаті св духітара
дшв тад-рӯпа-дгаршіта
рохід-бгӯт со ’нвадгвад
кша-рӯпі хата-трапа
прадж-паті — Господь Брахма; свм — свою; духітарам — дочку; дшв — побачивши; тат-рӯпа — її чарами; дгаршіта — спантеличений; рохіт-бгӯтм — прибравши подобу оленя; са — він; анвадгват — побіг; кша-рӯпі — у подобі олениці; хата — втративши; трапа — сором.
Побачивши вроду своєї дочки, Брахма був настільки збентежений, що безсоромно кинувся за нею в образі оленя, хоча вона прибрала подобу олениці.
ПОЯСНЕННЯ: Випадок з Господом Брахмою, що був зачарований вродою власної дочки, і з Господом Шівою, що привабився до Господнього втілення в образі Мохіні, вчать нас, що навіть великі півбоги, як оце Брахма і Господь Шіва стають жертвами жіночої вроди, а про звичайних зумовлених душ годі й казати. Тому писання нікому не радять тісно спілкуватися навіть з власною дочкою, матір’ю чи сестрою, бо чуття настільки сильні, що, коли розум людини покриває пристрасть, вона забуває, що перед нею дочка, мати чи сестра. Тому найліпше вчитися панувати над чуттями, виконуючи бгакті-йоґу і присвячуючи себе на служіння Мадана-мохані. Господа Крішну називають Мадана-мохана, тому що Він здатний взяти гору навіть над богом любові Купідоном (хіттю). Тільки присвятивши себе служінню Мадана-мохані можна скинути гніт Мадани, Купідона. Інакше, без служіння Крішні, всі спроби приборкати чуття приречені на поразку.