44
джіво хй асйнуґо дехо
бгӯтендрійа-мано-майа
тан-ніродго ’сйа мараам
вірбгвас ту самбгава
джіва — жива істота; хі — справді; асйа — його; ануґа — відповідне; деха — тіло; бгӯта — грубі матеріальні елементи; індрійа — чуття; мана — розум; майа — складене з; тат — тіла; ніродга — знищення; асйа — живої істоти; мараам — смерть; вірбгва — прояв; ту — а; самбгава — народження.
Так, згідно зі своїми корисливими вчинками, жива істота отримує відповідне тіло з матеріальним розумом та чуттями. Коли наслідки вчинків певного типу вичерпуються, кінець пов’язаного з ними тіла називають смертю, а коли жива істота тільки починає пожинати наслідки певного типу, цей початок називається народженням.
ПОЯСНЕННЯ: Жива істота блукає з одного виду життя в інший, з одної планети на іншу з непам’ятних часів. Це триває так довго, що початку цьому не видно. Як це відбувається, пояснює «Бгаґавад-ґіта»: бгрмайан сарва-бгӯтні йантррӯгні мйай — під впливом майі всі істоти блукають у цьому всесвіті на колісниці тіла, яку вони отримують від матеріальної енерґії. Матеріальне життя являє собою ланцюг дій та їхніх наслідків. Воно схоже на довгу кіноплівку, яка зображує дії істоти та їхні наслідки, і одне життя — це наче один кадр з цієї кінострічки. Коли народжується дитина, слід розуміти, що її тіло являє собою початок нової низки дій, а коли вмирає стара людина, слід розуміти, що закінчилася одна низка наслідків та викликаних ними дій.
Можна бачити, що, згідно з наслідки своїх дій, одна істота народжується в багатій родині, а інша — в бідній, хоча обоє народжується в одному й тому самому місці, в один і той самий час і в однаковому оточенні. Той, хто має за собою запас праведних дій, отримує нагоду народитися в багатій чи праведній родині, а той, хто має за плечима багато нечестивих дій, народжується в низькій та бідній родині. Зміна тіла означає зміну поля діяльності. Так само, коли тіло хлопчика змінюється на тіло юнака, на зміну дитячим розвагам приходить діяльність молодої людини.
Цілком зрозуміло, що тіло, яке отримує жива істота, визначають її дії в минулому. Цей процес триває так давно, що знайти його початок неможливо. Тому поети-вайшнави кажуть: анді карама-пгале, і це означає, що неможливо простежити всю історію дій живої істоти та їхніх наслідків, бо вона могла початися попередньої епохи Брахми й тривати до наступної. Ми бачимо приклад того в житті Наради Муні. Одної епохи він був сином служниці, а наступної він став великим мудрецем.