6

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш підкреслює велику духовну могутність повторення, слухання чи пам’ятання святого імені Верховного Господа. Рупа Ґосвамі, аналізуючи наслідки гріховних вчинків зумовленої душі, доводить у «Бгакті-расамріта-сіндгу», що ті, хто присвячує себе відданому служінню, звільняються від наслідків усіх гріхів. Те саме сказано в «Бгаґавад-ґіті». Господь каже, що Він бере на Себе відповідальність за того, хто віддається Йому, і захищає таку особу від усіх наслідків її гріхів. Якщо потворюючи святе ім’я Верховного Бога-Особи людина так швидко очищується від усі гріхів, що вже тоді казати за тих, хто бачить Його віч-на-віч?

Цей вірш вказує ще на один важливий момент: той, хто очистився, слухаючи й повторюючи святі імена Господа, відразу ж стає гідним проводити ведичні жертвопринесення. Загалом ведичні жертвопринесення дозволяють відправляти тільки тому, хто народився в брахманській сім’ї, хто пройшов десять очисних обрядів і хто обізнаний з ведичною літературою. Однак тут вжито слова садйа, що означає «негайно». Шрідгара Свамі також відзначає, що така людина відразу ж стає гідна відправляти ведичні жертвопринесення. Людина народжується в родині низької касти собакоїдів через свої гріхи в минулому, але коли вона чисто, або без образ, повторює і слухає святі імена, вона відразу ж звільняється від гріхів. Вона не лише звільняється від гріхів, але й отримує плоди всіх очисних процесів. В родині брахманів народжуються, звичайно ж, завдяки праведним вчинкам у минулому житті. Та все одно дитина, яка народилася в брахманській родині, повинна прийняти посвяту, отримати священний шнур і пройти багато інших очисних обрядів перш ніж її будуть вважати за гідного брахману. Однак той, хто повторює святе ім’я Господа, навіть якщо він народився в родині собакоїдів-чандалів, не потребує ніяких очисних обрядів. Просто повторюючи Харе Крішна, він відразу ж очищується і нічим не поступається найбільш вченому брахмані.

У зв’язку з цим Шрідгара Свамі особливо зауважує: анена пӯджйатва лакшйате. Деякі кастові брахмани наполягають, з повторення Харе Крішна людина тільки починає очищуватися. Звичайно, все залежить від конкретного випадку і від того, наскільки чисто людина повторює святе ім’я, але якщо людина повторює святе ім’я Господа без образ, то щодо неї зауваження Шрідгари Свамі повністю справедливе, тому що вона відразу ж стає вища за брахману. Шрідгара Свамі каже, що така людина стає пӯджйатвам, тобто заслуговує на повагу, яку виявляють найбільш вченому брахмані, і здобуває право проводити ведичні жертвопринесення. Якщо просто повторюючи святі імена Господа людина відразу очищується, то що вже казати за тих, хто, як Девахуті, бачить Верховного Господа віч-на-віч і розуміє природу Його з’явлення.

Зазвичай питання щодо посвяти вирішує істинний духовний вчитель, який веде учня в духовному житті. Коли він бачить, що учень, повторюючи святі імена, очистився і набув потрібних якостей, він дає учневі священний шнур, відзначаючи, що він нічим не поступається брахмані. Це підтверджує Шрі Санатана Ґосвамі в «Харі-бгакті-віласі»: «Як просту бронзу можна за допомогою алхімічних методів перетворити на золото, так будь-яку особу можна перетворити на брахману за допомогою дікша-відгани, тобто посвяти».

Дехто каже, що повторюючи святі імена, людина починає очищуватися і завдяки тому в наступному житті народиться в родині брахманів і пройде всі очисні обряди. Однак нині навіть нащадки найліпших брахманських родин не проходять очисних обрядів, мало того, немає навіть певності, що вони справді народилися від батька-брахмани. Раніше всі виконували очисний обряд ґарбгадгани, але нині ніхто не дбає про ґарбгадгану, очисний обряд перед зачаттям дитини. За таких обставин ніхто не може бути певним, чи справді батьком дитини був брахмана. Посідає людина якості брахмани, чи ні, визначає істинний духовний вчитель. Тільки він, оцінивши якості учня, може визнати його за брахману. Двіджа, тобто двічінароджений,    —    це той, кого духовний вчитель визнав за брахману, дарувавши йому священний шнур під час церемонії, заснованої на засадах панчаратріки. Це підтверджує Санатана Ґосвамі: двіджатва джйате. Коли людина очистилася, повторюючи святі імена Господа, духовний вчитель дає їй посвяту і визнає її за брахману. Тоді вона розвивається далі і стає істинним вайшнавою. Тобто вайшнава вже посідає всі якості брахмани.