7

ПОЯСНЕННЯ: Як сказано в попередньому вірші, той, хто хоча б один раз без жодних образ повторив святе ім’я Бога, відразу стає гідним проводити ведичні жертвопринесення. Не слід дивуватися цим словам «Шрімад-Бгаґаватам». Ми не повинні сумніватися в цьому чи думати: «Як може людина, просто повторивши святе ім’я Господа, стати настільки святою, щоб її порівнювати з найпіднесенішим брахманою?» Щоб розсіяти такі сумніви в розумі недовірливих людей, Девахуті в цьому вірші пояснює, що цього рівня повторення святих імен Господа досягають не в одну мить і що ті, хто на нього піднявся, вже виконали всі ведичні обряди і жертвопринесення. В цьому немає нічого дивного, тому що ніхто не може повторювати святе ім’я Господа в цьому житті, якщо не пройшов уже всі нижчі ступені, як оце ведичні жертвопринесення й ритуали, вивчення Вед і дотримання арійських звичаїв. Ті, хто повторює святі імена, пройшли це все в попередніх життях. Усім зрозуміло, що студент юридичного факультету в університеті вже закінчив загальноосвітню школу. Так само, якщо люидна повторює святе ім’я Господа: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе    /    Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе,    —    вона вже пройшла всі попередні ступені. Як тут сказано, якщо в людини просто на кінчику язика лунає святе ім’я, вона гідна хвали. Повторюючи святе ім’я, немає потреби навіть розуміти суть усього процесу: образливий рівень, рівень звільнення від образ і рівень чистого повторення,    —    якщо святе ім’я лунає на кінчику язика, цього досить. У вірші вжито слово нма, яке стоїть в однині, і це означає, що досить одного імені, «Крішна» чи «Рама». Не обов’язково повторювати всі святі імена Господа. Господь має безліч святих імен, отож людині немає потреби повторювати всі ці імена, щоб довести, що вона вже виконала всі ведичні ритуали. Якщо людина хоча б один раз повторила святе ім’я, це означає, що вона вже склала всі іспити в духовному житті, а про тих, хто повторює святе ім’я постійно, двадцять чотири години на добу, вже годі й казати.

Слово тубгйам («тільки Тобі») в цьому вірші підкреслює, що треба повторювати ім’я Бога, а не будь-яке ім’я півбога чи Господньої енерґії, всупереч твердженням майаваді. Тільки святе ім’я Верховного Господа дасть бажаний плід. Кожен, хто ставить святе ім’я Верховного Господа на один рівень з іменами півбогів, стає пашанді, тобто блюзнір.

Святе ім’я треба повторювати для того, щоб задовольнити Верховного Господа, а не для задоволення чуттів чи для заробітку. Якщо людина повторює святе ім’я з чистими думками, то, навіть якщо вона з’явилася на світ у низькій родині, серед собакоїдів, вона гідна найбільшої слави, бо не лише зуміла очистити саму себе, але й здатна рятувати інших. Вона здатна пояснити силу трансцендентного імені Господа, як це робив Тгакура Харідаса. Він народився у мусульманській родині, однак з огляду на те, що він без образ оспівував святе ім’я Верховного Господа, Господь Чайтан’я наділив його повноваженнями ачар’ї, вчителя святого імені. Те, що він народився в родині, яка не дотримувалася ніяких ведичних приписів, не відігравало ніякої ролі. Чайтан’я Махапрабгу і Адвайта Прабгу визнали його авторитет, тому що він без образ повторював святе ім’я Господа. Такі великі авторитети, як Адвайта Прабгу і Господь Чайтан’я, відразу вирішили, що він вже виконав усі аскези, вивчив Веди і провів усі жертвопринесення. Це само собою випливало з його поведінки. Однак деякі спадкові брахмани, яких називають смарта-брахманами, вважають, що, навіть якщо визнати чистоту людей, які повторюють святе ім’я Господа, їм все одно слід дотримуватися ведичних приписів або чекати наступного життя, коли вони народяться в родинах брахманів і зможуть виконувати ведичні обряди. Але це помилкові уявлення. Той, хто повторює святе ім’я, не має потреби чекати до наступного життя, щоб очиститися. Він уже очистився. Треба розуміти, що він уже виконав усі можливі обряди. Навпаки, так званим брахманам треба виконати численні аскези, перш ніж вони досягнуть цього рівня чистоти. Існує дуже багато ведичних приписів, які тут не згадано, але той, хто повторює святе ім’я, всі їх уже виконав.

Слово джухуву означає, що люди, які повторюють святе ім’я, вже виконали всі жертвопринесення. Сасну означає, що вони вже відвідали всі святі місця і виконали там усі очисні обряди. Їх названо словом рй, тому що вони вже виконали всі вказівки писань і набули всіх якостей, потрібних для того, щоб їх зарахувати до ар’янів. Ар’янами називають цивілізованих людей, які впорядкувують своє життя згідно з приписами Вед. Кожен відданий, який повторює святе ім’я Господа, налжеить до найліпших серед ар’янів. Той, хто не вивчив Веди, не може стати ар’яном, але коли людина повторює святе ім’я, це само собою означає, що вона вже вивчила всі ведичні писання. Тут вжито слова анӯчу,яке вказує, що вони виконали всі настанови писань і тому тепер гідні бути духовними вчителями.

Вже саме слово ґанті, вжите в цьому вірші, свідчить про те, що людина, яка повторює святе ім’я, досягнула досконалості виконання всіх ритуалів. Якщо людина сидить у кріслі судді й вирішує судові справи, це означає, що вона вже склала всі іспити з права й перебуває на вищому рівні за тих, хто тільки вивчає юриспруденцію чи буде вивчати її в майбутньому. Так само, ті, хто повторює святе ім’я, перебувають на трансцендентному рівні й перевершують тих, хто ще тільки виконує ведичні ритуали і розвиває в собі потрібні якості (тобто тих, хто народився в брахманських родинах, але ще пройшов очисних обрядів і тільки готується вивчати ведичні ритуали й виконувати жертвопринесення в майбутньому).

У різних місцях Вед є багато тверджень про те, що той, хто повторює святе ім’я Господа, відразу ж очищується від зумовленості і що кожен, хто чує святе ім’я Господа, навіть якщо народився у родині собакоїдів, відразу ж звільняється з лабет матеріального рабства.