10
тасйнурактасйа мунер мукунда
прамода-бгвната-кандгарасйа
вато мм анурґа-хса-
самікшай вірамайанн увча
тасйа — його (Майтреї); анурактасйа — хоча прив’язаного; муне — мудреця; мукунда — Господа, що дарує звільнення; прамода-бгва — в радісному настрої; ната — схиленого; кандгарасйа — плеча; вата — почувши це; мм — мені; анурґа-хса — лагідно усміхаючись; самікшай — дивлячись прямо на мене; вірамайан — дозволяючи розслабитися; увча — сказав.
Майтрея Муні був дуже прив’язаний до Нього [до Господа]. Шанобливо похиливши плечі, він з радістю слухав Господа. Усміхаючись і дивлячись на мене, Господь, запросивши мене зручно влаштуватися, заговорив.
ПОЯСНЕННЯ: Хоча і Уддгава, і Майтрея були великі душі, Господь приділяв більше уваги Уддгаві, тому що Уддгава був бездоганно чистий відданий. Ґ’яна-бгакта, чия відданість змішана з моністичними поглядами, не є чистий відданий. Майтрея був відданий, однак його відданість містила певні домішки. Взаємини Господа й відданих засновані на почуттях трансцендентної любові, а не на філософському знанні чи корисливій діяльності. У трансцендентному любовному служінні Господеві немає місця для моністичної філософії чи розрахунку на плоди своєї праці. Вріндаванські ґопі не були ані високоосвічені філософи, ані йоґи-містики. Вони спонтанно кохали Господа, тому Він став їхнім серцем і душею, а вони стали Його серцем і душею. Господь Чайтан’я визнав стосунки ґопі з Крішною за найвищі стосунки, які можуть пов’язувати відданого з Господом. Як тут видно, до Уддгави Господь ставився тепліше, ніж до Майтреї Муні.