13
пур май проктам аджйа нбгйе
падме нішайа мамді-сарґе
джна пара ман-махімвабгса
йат сӯрайо бгґавата ваданті
пур — в давноминулі дні; май — Мною; проктам — сказано; аджйа — Брахмі; нбгйе — з пупка; падме — на лотосі; нішайа — розташованому; мама — Моєму; ді-сарґе — на початку творіння; джнам — знання; парам — піднесене; мат-махім — Мою трансцендентну славу; авабгсам — те, що роз’яснює; йат — що; сӯрайа — великі вчені мудреці; бгґаватам — «Шрімад-Бгаґаватам»; ваданті — називають.
В давноминулу епоху лотоса, на початку творіння, Я повідав про Свою трансцендентну велич Брахмі, що сидів на лотосі, який виріс з Мого пупка. Великі мудреці назвали цю оповідь «Шрімад-Бгаґаватам».
ПОЯСНЕННЯ: Господь уже пояснив Брахмі природу Верховного Духу, як описано в Другій пісні цього великого твору, але цей вірш іще раз з’ясовує особистісність Верховного Духу. Господь каже, що Він стисло виклав Брахмі «Шрімад-Бгаґаватам», для того щоб пояснити Свою особистість. Це твердження повністю перекреслює всі безособистісні пояснення тих чотирьох первісних віршів «Шрімад-Бгаґаватам» у Другій пісні. Шріддгара Свамі також зазначає у своєму коментарі, що той стислий виклад «Бгаґаватам» мав на меті пролити світло на розваги Господа Крішни, але аж ніяк не підтримати імперсональні здогади.