10
парвареш бгаґаван вратні
рутні ме вйса-мукгд абгікшам
атпнума кшулла-сукгвахн
тешм те кша-катгмтауґгт
пара — вищих; аварешм — нижчих; бгаґаван — о мій повелителю, о великий; вратні — заняття; рутні — почуті; ме — мною; вйса — В’яси; мукгт — з вуст; абгікшам — неодноразово; атпнума — я вдовольнився; кшулла — трохи; сукга-вахнм — втішне; тешм — з тих; те — без; кша-катг — розповіді про Бога-Особу, Господа Крішну; амта-оґгт — нектару.
О мій повелителю, я не один раз чув від В’ясадеви про поділ суспільства на вищі й нижчі стани і давно переситився поясненнями цих менш істотних тем і задоволенням, яке вони дають. Пояснення цих тем не дало мені того вдоволення, яке дарує нектар розповідей про Крішну.
ПОЯСНЕННЯ: Люди мають великий інтерес до творів на соціальні та історичні теми, і тому Шріла В’ясадева уклав багато таких книжок, як Пурани чи «Махабгарата». Ця література призначена для всього людського загалу. Ці твори написано так, щоб відродити в людях свідомість Бога, що Його вони забувають, живучи зумовленим матеріальним життям. Ці твори призначені не стільки для того, щоб передавати описи історичних подій, скільки для того, щоб пробудити в людях свідомість Бога. Наприклад, «Махабгарата» — це історія битви на Курукшетрі, і звичайна людина читає цю книгу через те, що вона розглядає численні соціальні, політичні та економічні проблеми людського суспільства. Але найважливіша частина «Махабгарати» — це, насправді, «Бгаґавад-ґіта». Її повчання природно переплітаються з історичним описом битви на Курукшетрі і читачеві дуже легко їх засвоїти.
Відура пояснив Майтреї, що він уже втратив інтерес до приземлених тем соціальної та політичної науки, переситившись ними. Він прагнув почути трансцендентні оповіді про Господа Шрі Крішну. У таких творах, як Пурани, «Махабгарата» тощо, не вистачає безпосередніх описів Крішни, тому Відура не відчув вдоволення і хотів дізнатися про Крішну більше. Крішна-катга, оповіді про Крішну, трансцендентні і не можуть переситити слухача. Важливість «Бгаґавад-ґіти» полягає в тому, що вона належить до крішна-катги, бо являє собою слова Самого Господа Крішни. Загальна маса людей відчуває велику цікавість до історії битви на Курукшетрі, але таких осіб, як Відура, що досягнув дуже високого рівня у відданому служінні, цікавить тільки крішна-катга і все з нею пов’язане. Відура хотів почути від Майтреї про все і тому задав йому багато запитань різного плану, однак він бажав, щоб усі пояснення Майтреї були пов’язані з Крішною. Як вогонь неможливо наситити дровами, так і чистий відданий Господа не може наслухатися оповідей про Крішну. Описи історичних подій і пояснення соціальних та політичних явищ стають трансцендентні, якщо їх пов’язати з Крішною. Так можна одухотворити всі земні речі. Весь світ можна перетворити на Вайкунтгу, якщо всю світську діяльність пов’язати із крішна-катгою.
Два найголовніші твори з категорії крішна-катги, що збереглися у світі, — це «Бгаґавад-ґіта» і «Шрімад-Бгаґаватам». «Бгаґавад-ґіта» являє собою крішна-катгу тому, що її повідав Крішна, а «Шрімад-Бгаґаватам» являє собою крішна-катгу тому, що розповідає про Крішну. Господь Чайтан’я прохав усіх Своїх учнів нести послання крішна-катги всьому світові, не минаючи нікого, тому що трансцендентна сила крішна-катги може очистити від матеріального забруднення всіх і кожного.