11
кас тпнуйт тіртга-падо ’бгідгнт
сатрешу ва сӯрібгір ійамнт
йа кара-ні пурушасйа йто
бгава-прад ґеха-раті чгінатті
ка — хто ця людина; тпнуйт — що може вдовольнитися; тіртга-пада — що Його стопи уособлюють усі святі місця; абгідгнт — з розмов; сатрешу — у людському суспільстві; ва — той, хто; сӯрібгі — великими відданими; ійамнт — кому так поклоняються; йа — хто; кара-нім — у вушні отвори; пурушасйа — людини; йта — входячи; бгава-прадм — те, що призводить до народжень і смертей; ґеха-ратім — прив’язаність до сімейного життя; чгінатті — розрізає.
Хто з людей може знайти вдоволення, не наслухавшись розповідей про Господа, що Його лотосові стопи уособлюють усі святі місця і що Йому поклоняються великі мудреці та віддані? Такі розповіді, просто входячи у вушні отвори, розрізають пута матеріального рабства у формі прив’язаності до сімейного життя.
ПОЯСНЕННЯ: Крішна-катга має таку велику силу, що, просто входячи у вушні отвори, може звільнити людину від пут прив’язаності до сімейного життя. Сімейна прив’язаність — це прояв ілюзорного впливу зовнішньої енерґії і єдина рушійна сила всієї матеріальної діяльності. Доки людина виконує матеріальну діяльність і доки її розум занурений у цю діяльність, їй доведеться знову й знову народжуватися й помирати у сповненому невігластва матеріальному світі. Переважна більшість людей перебуває під впливом ґуни невігластва, а деякі — під впливом ґуни страсті. Покрита цими двома ґунами матеріальної природи, жива істота керується у своїй діяльності матеріалістичним поглядом на життя. Ця матеріалістичність не дозволяє живій істоті усвідомити своє справжнє становище. Якості невігластва і пристрасті міцно зв’язують істоту путами тілесної концепції свого «я». Найліпші з таких введених в оману невігласів під впливом матеріальної ґуни страсті присвячують себе добродійності. Але вже найпершому уроці «Бгаґавад-ґіта», крішна-катга, яка зійшла з вуст Самого Господа, вчить людство простої істини: тіло минуще, а свідомість, що це тіло пронизує, невмируща. Свідома істота, невмируще «я», існує вічно і не гине ні за яких обставин, навіть коли гине тіло. Кожен, хто помилково вважає це вмируще тіло за себе і в омані цієї тілесної концепції життя трудиться задля нього під гаслами соціології, політики, філантропії, альтруїзму, націоналізму чи інтернаціоналізму, — невіглас, що не вміє відрізнити дійсність від ілюзії. Дехто з таких людей піднімаються над ґунами невігластва і страсті до ґуни добра, але матеріальне добро завжди забруднене домішками невігластва і пристрасті. Матеріальне добро дає змогу зрозуміти, що тіло відмінне від душі, тому людина в ґуні добра дбає не про тіло, а про себе, про душу. Однак через вплив матеріальної скверни люди в матеріальній ґуні добра не розуміють, що душа, насправді, особа. Їхня безособистісна концепція душі, як відмінної від тіла, дозволяє їм залишатися в ґуні добра, але в межах матеріальної природи. Якщо вони не привабляться до крішна-катги, вони ніколи не звільняться від рабства матеріального існування. Крішна-катга — це єдиний порятунок для всього людства, тому що вона має силу підняти людину до ясного усвідомлення своєї природи і звільнити її від матеріального рабства. Найважливіша місіонерська діяльність полягає в проповіді крішна-катги по всьому світі, до якої закликає Господь Чайтан’я. Всі розсудливі люди світу можуть приєднатися до цього великого руху, який започаткував Господь Чайтан’я.