No edit permissions for Ukrainian

28

со ’пй аа-ґуа-клтм
бгаґавад-дші-ґочара
тмна вйакарод тм
вівасйсйа сіскшай

са — махат-таттва; апі — також; аа — довершене поширення-пуруша; ґуа — переважно якість невігластва; кла — тривалість часу; тм — повна свідомість; бгаґават — Бог-Особа; дші-ґочара — поле зору; тмнам — багато різних форм; вйакарот — розрізнив; тм — вмістище; вівасйа — майбутніх істот; асйа — цього; сіскшай — породжує оманне его.

Після того махат-таттва, вмістище майбутніх істот, розділилась на численні форми. Перебуваючи головно під впливом невігластва, махат-таттва породжує оманне его. Махат-таттва становить довершене поширення Бога-Особи і наділена повним знанням твірних начал і часу їхнього дозрівання.

ПОЯСНЕННЯ: Махат-таттва грає роль посередника між чистим духом і матеріальним буттям. Це місце дотику матерії і духу, з якого постає оманне его живої істоти. Всі живі істоти являють собою відокремлені частки Бога-Особи. Під тиском оманного его зумовлені душі, хоча вони частки Верховного Бога-Особи, проголошують своє право насолоджуватися матеріальною природою. Це оманне его і є тою силою, що тримає душу в путах матеріального існування. Господь знову й знову дає оманеним зумовленим душам нагоду звільнитися від цього оманного его, і для цього через певні проміжки часу виникає матеріальне творіння. Він дає зумовленим душам усі можливості очиститися від діяльності оманного его, однак не обмежує їхню невеличку незалежність, властиву для невід’ємних часток Господа.

« Previous Next »