No edit permissions for Ukrainian

29

махат-таттвд вікурвд
аха-таттва вйаджйата
крйа-краа-картртм
бгӯтендрійа-мано-майа
ваікрікас таіджаса ча
тмаса четй аха трідг

махат  —  великого; таттвт  —  з причинного начала; вікурвт  —  з перетворення; ахам  —  оманне его; таттвам  —  матеріальний принцип; вйаджйата  —  з’явився; крйа  —  наслідки; краа  —  причина; карт  —  діяч; тм  —  душа, чи джерело; бгӯта  —  матеріальні складники; індрійа  —  чуття; мана-майа  —  ширяння на розумовому рівні; ваікріка  —  ґуна добра; таіджаса  —  ґуна страсті; ча  —  і; тмаса  —  ґуна невігластва; ча  —  і; іті  —  так; ахам  —  оманне его; трідг  —  три різновиди.

Махат-таттва, велике причинове начало, трансформується в оманне его, що проявляється на трьох рівнях: як причина, наслідок і діяч. Вся діяльність цих матеріальних начал протікає на розумовому рівні і заснована на матеріальних елементах, грубих чуттях і умоглядному міркуванні. Оманне его проявляється в трьох різних ґунах: добрі, страсті і невігластві.

ПОЯСНЕННЯ: Чиста жива істота у своєму первинному, духовному стані буття повністю усвідомлює своє природне становище вічного слуги Господа. Всі душі, наділені такою чистою свідомістю, звільнені і тому вічно живуть у знанні й блаженстві на різних планетах духовного неба, Вайкунтгах. Коли проявляється матеріальне творіння, воно призначене не для них. Вічно звільнені душі називають ніт’я-мукта, і вони не мають ніякого діла до матеріального світу. Матеріальне творіння призначене для непокірливих душ, які повстають проти Верховного Господа і не бажають визнати свою підпорядкованість Йому. Таке зазіхання на становище повелителя називають оманним его. Воно проявляється у трьох якостях матеріальної природи і існує тільки в розумі. Люди, які перебувають під впливом якості добра, вважають, що кожна істота    —    Бог, і тому висміюють чистих відданих, що стараються виконувати трансцендентне любовне служіння Господу. Люди, які надимаються ґуною страсті, всіляко намагаються панувати над матеріальною природою. Деякі з них вдаються до добродійності, вважаючи себе посланими від Бога для того, щоб своїми вимудрованими задумами зробити всіх щасливими. Вони роблять те саме, що й усі світські доброчинці, але їхні плани засновані на оманному его. Іноді оманне его цих людей виростає до таких розмірів, що вони бажають стати єдиними з Богом. Остання категорія егоїстичних зумовлених душ    —    ті, що живуть під впливом якості невігластва,    —    в ілюзії вважають грубе тіло своїм «я». Тому вся їхня діяльність зосереджується тільки навколо тіла. Господь усім дає змогу тішитися своїми ідеями, які породжує оманне его, але водночас зі співчуття до них дарує їм можливість скористатися допомогою писань, як оце «Бгаґавад-ґіта» і «Шрімад-Бгаґаватам». З цих писань вони можуть пізнати науку про Крішну і увінчати своє життя успіхом. Отже, все матеріальне творіння призначене для живих істот, які через своє оманне его живуть вигадками розуму і перебувають в полоні ілюзій, породжених із різних ґун матеріальної природи.

« Previous Next »