6
йатг пуна све кга іда нівейа
ете ґухй са нівтта-втті
йоґевардгівара ека етад
ануправішо бахудг йатгсіт
йатг — як; пуна — знову; све — у Своїй; кге — формі простору (вірат-рупа); ідам — у цей; нівейа — входячи; ете — лягає; ґухйм — у всесвітах; са — Він (Бог-Особа); нівтта — без зусилля; втті — засіб до існування; йоґа-івара — володар усіх містичних сил; адгівара — володар усього; ека — один недвоїстий; етат — цей; ануправіша — увійшовши пізніше; бахудг — незліченними; йатг — як; сіт — існує.
Лягаючи у Своєму серці, розгорнутому в формі неба, і вкладаючи в цей простір усе творіння, Він поширює Себе в численні живі істоти, проявлені в різних видах життя. Він не змушений трудитися для того, щоб підтримати Своє існування, тому що Він владика всіх містичних сил і володар усього сущого. Цим Він відрізняється від усіх живих істот.
ПОЯСНЕННЯ: Описи творення, підтримання і знищення всесвіту, наведені в різних частинах «Шрімад-Бгаґаватам», стосуються різних епох (калп). Через це різні авторитети, відповідаючи різним учням, дають різні описи. Що стосується основних начал творіння і Господньої влади над ними, розходження немає, але в подробицях є певні розбіжності, тому що йдеться про різні калпи. Велетенське небо — це матеріальне тіло Господа, вірат-рупа, і в цьому небі, чи Господньому серці, міститься все матеріальне творіння. Тому все суще, — починаючи від неба, першого матеріального прояву, доступного грубому чуттєвому сприйняттю, і закінчуючи землею, — називають Брахманом. Сарва кгалв іда брахма — «Не існує нічого, окрім єдиного Господа, і іншого Господа немає». Живі істоти являють собою вищу енерґію Господа, тоді як матерія — це енерґія нижча. Поєднання цих двох енерґій і породжує прояв матеріального світу, що спочиває у серці Господа.