15
відура увча
сачгінна саайо махйа
тава сӯктсін вібго
убгайатрпі бгаґаван
мано ме сампрадгваті
відура увча — Відура сказав; сачгінна — розрубав; саайа — сумніви; махйам — мені; тава — твоїх; сӯкта-асін — зброєю переконливих слів; вібго — повелителю; убгайатра апі — і щодо Бога, і щодо живої істоти; бгаґаван — о могутній; мана — розум; ме — мій; сампрадгваті — досконало.
Відура сказав: О могутній мудрецю, мій повелителю, твої переконливі слова розсіяли всі мої сумніви щодо Верховного Бога-Особи і щодо живої істоти. Тепер мій розум досягнув досконалого розуміння.
ПОЯСНЕННЯ: Наука про Крішну, або наука про Бога і живу істоту, настільки тонка, що навіть така особистість, як Відура, мусить шукати роз’яснень у мудреців, в даному випадку Майтреї. Теорії спекулятивних філософів щодо вічних стосунків між Господом і живою істотою породжують тисячі сумнівів, однак остаточний висновок полягає в тому, що стосунки між Богом і живою істотою — це стосунки між повелителем і слугою. Господь вічно посідає становище повелителя, а живі істоти вічно йому підпорядковані. По-справжньому пізнати ці стосунки означає відродити втрачену свідомість слуги. Шлях до відродження цієї свідомості — це віддане служіння Господу. Завдяки ясному розумінню цих істин, отриманому від таких авторитетів, як-от мудрець Майтрея, людина може втвердитися в знанні і врівноважити стурбований розум, зосередивши його на шляху до досконалості.