17
йа ча мӯгатамо локе
йа ча буддге пара ґата
тв убгау сукгам едгете
клійатй антаріто джана
йа — той, хто; ча — також; мӯга-тама — останній з дурній; локе — в світіт; йа ча — і той, хто; буддге — інтелекту; парам — трансцендентний; ґата — пішов; тау — їх; убгау — обох; сукгам — щастя; едгете — насолоджуються; клійаті — страждають; антаріта — ті, хто посередині; джана — особи.
У цьому світі щастя відчувають тільки останні дурні і трансцендентні особи, які піднялися над інтелектом. Всі інші, які стоять посередині між ними, страждають в лещатах матерії.
ПОЯСНЕННЯ: Безтямні дурні не усвідомлюють матеріальних страждань, вони весело проводять життя й не шукають причини злигоднів матеріального життя. Такі люди перебувають майже на рівні тварин. З погляду істот, що перебувають на вищому щаблі розвитку, життя тварин сповнене страджань, але самі тварини своїх страждань не усвідомлюють. Життя свині являє собою приклад дуже низьких критеріїв щастя: життя серед бруду, статеві зносини аби з ким і тяжка боротьба за існування. Але сама свиня цього не усвідомлює. Люди, які так само не усвідомлюють страждань матеріального життя і задоволені тим, що можуть паруватися і гарувати, належать до останніх дурнів. Однак, не відчуваючи страждань, вони вважають себе щасливими. Є також категорія людей, котрі досягнули звільнення і піднялись на трансцендентний рівень, відірвавшись від рівня інтелекту. Такі люди, що їх називають парамахамсами, справді щасливі. Але всі, хто не належить ні до категорії свиней та собак, ні до категорії парамахамс, відчувають матеріальні страждання і повинні задавати запитання про Верховну Істину. «Веданта-сутра» закликає: атгто брахма-джіджс — «Прийшов час запитувати про Брахман». Шукати знання про Брахман повинні всі, хто перебуває у проміжному становищі між парамахамсами і дурнями, які, живучи лише задля задоволення чуттів, забули про пошуки самопізнання.