13
пусм ато вівідга-кармабгір адгвардйаір
днена чоґра-тапас парічарйай ча
рдгана бгаґаватас тава сат-крійртго
дгармо ’рпіта кархічід мрійате на йатра
пусм — людей; ата — тому; вівідга-кармабгі — різною корисливою діяльністю; адгвара-дйаі — виконанням ведичних ритуалів; днена — роздачею милостині; ча — і; уґра — дуже тяжкою; тапас — аскезою; парічарйай — трансцендентним служінням; ча — також; рдганам — поклоніння; бгаґавата — Бога-Особи; тава — Тебе; сат-крій-артга — тільки для задоволення Твоєї Господньої Милості; дгарма — релігія; арпіта — піднесене; кархічіт — хоч коли; мрійате — гине; на — ніколи; йатра — там.
Однак праведна діяльність — виконання ведичних обрядів, роздача милостині, суворі аскези і трансцендентне служіння, — також дає людям велике благо, коли її виконують як поклоніння Тобі і жертвують Тобі її плоди. Така релігійна діяльність ніколи не минає марно.
ПОЯСНЕННЯ: Абсолютне віддане служіння, до якого входять дев’ять різновидів духовної практики — слухати, оспівувати, пам’ятати, поклонятися, молитися і т. д., — не завжди приваблює людей, прив’язаних до пишноти. Їх більше приваблюють ефектні ведичні ритуали та дорогі релігійні церемонії, розраховані на участь великої кількості людей. Однак суть релігійної діяльності, згідно з ведичними приписами, полягає в тому, щоб підносити всі плоди доброчесних вчинків Верховному Господу. У «Бгаґавад-ґіті» (9.27) Господь вимагає, щоб усі плоди своєї щоденної діяльності — поклоніння, жертвопринесення і роздачі милостині — людина присвячувала Йому і тільки Йому. Коли людина підносить плоди своїх праведних вчинків Верховному Господу, тим самим вона виконує віддане служіння Йому і здобуває вічне благо. Якщо ж вона використовує ці плоди для власної насолоди, її задоволення залишається тимчасовим. Все, що людина робить задля Господа, стає її вічним багатством і нагромаджується у формі невидимого запасу доброчестя, поступово піднімаючи людину до рівня безкорисливого відданого служіння Господу. Непомітно нагромаджуючись, в один прекрасний день ці праведні дії з милості Верховного Господа розцвітуть у досконале віддане служіння. Тому цей вірш схвалює будь-які праведні вчинки, присвячені Господу, рекомендуючи їх людям, які ще не досягли чистої відданості.