10
нйа мрґо хі сдгӯн
хшікенувартінм
йад тмна парґ ґхйа
паувад бгӯта-ваіасам
на — ніколи; айам — цей; мрґа — шлях; хі — певно; сдгӯнм — чесних людей; хшікеа — Верховного Бога-Особи; анувартінм — що йдуть шляхом; йат — що; тмнам — себе; парк — тіло; ґхйа — вважаючи; пау-ват — як тварини; бгӯта — живих істот; ваіасам — вбивство.
Не слід вважати себе за тіло і уподібнюватися тваринам, які вбивають тіла інших. І насамперед це заборонено святим людям, які стали на шлях відданого служіння Верховному Богові-Особі.
ПОЯСНЕННЯ: Слова сдгӯн хшікенувартінм в цьому вірші заслуговують окремої уваги. Садгу означає «свята особа». Але кого можна вважати за святу особу? Свята особа — це той, хто став на шлях служіння Верховному Богові-Особі, Хрішікеші. У «Нарада-панчаратрі» сказано: хшікеа хшікеа-севана бгактір учйате — відданим служінням, або бгакті, називається любовне служіння своїми чуттями Верховному Богові-Особі. Навіщо тому, хто вже присвятив себе на служіння Господу, намагатися задовольнити власні чуття? Господь Ману нагадує Дгруві Махараджі, що він чистий слуга Господа. Навіщо йому уподібнюватися тваринам і ототожнювати себе з тілом? Тварина думає, що тіло іншої тварини — це її їжа, і тому, перебуваючи на рівні тілесної концепції життя, нападає на іншу тварину. Людині, а тим більше відданому Господа, не годиться діяти таким чином. Садгу, святий відданий Господа, не повинен без доконечної потреби вбивати тварин.