12
там ева іла-сампанна
брахмайа діна-ватсалам
ґоптра дгарма-сетӯн
меніре пітара прадж
там — його; евам — так; іла — божественними якостями; сампаннам — наділеного; брахмайам — шанобливого до брахманів; діна — до бідних; ватсалам — доброго; ґоптрам — захисника; дгарма-сетӯнм — релігійних засад; меніре — вважали; пітарам — за батька; прадж — піддані.
Дгрува Махараджа посідав усі божественні якості. Він шанував відданих Верховного Господа, був дуже добрий до нещасних і невинних і захищав релігійні засади. Через ці якості всі піддані ставилися до нього як до рідного батька.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш описує якості Дгруви Махараджі, що являють собою зразкові якості святого царя. Такі божественні якості повинні мати не лише царі, але й керівники сучасних демократичних чи знеособлених урядів. Тоді всі піддані будуть щасливі. Тут сказано, що піддані вважали Дгруву Махараджу за рідного батька. Як дитина під опікою здібного батька повністю щаслива, так і піддані, які живуть під захистом держави чи царя, завжди задоволені. Однак нині держава не може ґарантувати захисту насущних прав громадянина, тому що не може захистити ні життя, ні власність громадян.
У цьому вірші треба звернути увагу на слово брахмайам. Дгрува Махараджа був дуже відданий брахманам, що вивчають Веди й тому оволодівають знання про Верховного Бога-Особу. Вони завжди стараються поширювати серед людей свідомість Крішни. Державна влада повинна виявляти повагу до товариств, які поширюють у всьому світі свідомість Бога, однак, на жаль, нині жоден уряд не надає підтримки таким рухам. Що ж до хороших якостей, що серед державних керівників дуже важко знайти хоча б якоюсь мірою праведну людину. Державні чиновники просто тримаються за свої крісла і на всі прохання відповідають відмовою, немов їм платять за те, щоб вони усім відмовляли. Ще одне важливе слово в цьому вірші — це діна-ватсалам. Голова уряду повинен бути дуже милостивим до невинних істот. На жаль, нині президенти й урядові чиновники просто беруть від держави високу платню й вдають із себе праведників, але дозволяють існування боєнь, на яких вбивають невинних тварин. Якості сучасних державних службовців не витримують ніякого порівняння з якостями Дгруви Махараджі. Як видно з дальших віршів, Дгрува Махараджа жив за Сат’я-юґи. За Сат’я-юґи він був ідеальним царем. Нині, за Калі-юґи, представники державної влади не мають ніяких божественних якостей. За такого стану речей, нині в людей немає іншої альтернативи, крім свідомості Крішни, якщо вони турбуються про релігію, життя і власність.