35
трі-локі дева-йнена
со ’тівраджйа мунін апі
парастд йад дгрува-ґатір
вішо падам атгбгйаґт
трі-локім — три планетні системи; дева-йнена — трансцендентним літаком; са — Дгрува; атівраджйа — минувши й піднявшись вище; мунін — великих мудреців; апі — навіть; парастт — поза; йат — яка; дгрува-ґаті — Дгрува, що здобув вічне життя; вішо — Господа Вішну; падам — обитель; атга — тоді; абгйаґт — досягнув.
Так Дгрува Махараджа піднявся навіть над сімома планетними системами великих мудреців, що їх називають саптаріші. Піднявшись ще вище, він досягнув трансцендентної планети Господа Вішну, щоб жити там вічно.
ПОЯСНЕННЯ: Повітряним кораблем керували двоє головних супутників Господа Вішну, Сунанда і Нанда. Тільки такі духовні космонавти можуть керувати кораблем, що піднімається над сімома планетними системами і входить у царство вічного життя, сповненого блаженства. У «Бгаґавад-ґіті» теж сказано, що поза планетними системами цього всесвіту починається духовне небо, де все вічне і сповнене блаженства (парас тасмт ту бгво ’нйа). Планети духовного неба називаються Вішнулоками чи Вайкунтгалоками. Тільки там можна досягнути вічого життя, сповненого блаженства і знання. Нижче від Вайкунтгалок простягається матеріальний всесвіт, де Господь Брахма та інші мешканці Брахмалоки можуть жити до знищення всесвіту, але навіть вони не можуть жити вічно. Це теж підтверджує «Бгаґавад-ґіта» (брахма-бгуванл лок). Навіть якщо людина підніметься до найвищої планети, вона не знайде там вічного життя. Вічне і сповнене блаженства життя можна знайти тільки на Вайкунтгалоці.