6
бгаджасва бгаджанійґгрім
абгавйа бгава-ччгідам
йукта вірахіта актй
ґуа-маййтма-мйай
бгаджасва — виконуй віддане служіння; бгаджанійа — гідні поклоніння; аґгрім — чиї лотосові стопи; абгавйа — задля звільнення від матеріального існування; бгава-чгідам — що розрубує вузол, який тримає живу істоту в матеріальному рабстві; йуктам — прив’язаний; вірахітам — непричетний; актй — Своєю енерґією; ґуа-майй — що складається з трьох ґун матеріальної природи; тма-мйай — Своєю незбагненною могутністю.
Повністю присвяти себе на віддане служіння Господу, бо тільки Він може звільнити нас від рабства в матеріальному світі. Хоча Господь прив’язаний до Своєї матеріальної енерґії, Він непричетний до її діяльності. Все в матеріальному світі відбувається під впливом незбагненної енерґії Верховного Бога-Особи.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш, як продовження попереднього, закликає Дгруву Махараджу присвятити себе відданому служінню. Брахману, безособистісному аспекту Верховного Бога-Особи, неможливо служити з відданістю. Коли з’являється слово бгаджасва, що означає «присвяти себе відданому служінню», мусить бути слуга, служіння і той, кому служать. Той, кому служать, — це Верховний Бог-Особа, діяльність, призначена для Його задоволення, — це служіння, а той, хто її виконує, — це слуга. Інший важливий момент, на який звертає увагу цей вірш, полягає в тому, що служити слід тільки Господу й нікому іншому. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті» (мм ека араа враджа). Служити півбогам немає потреби, бо вони відіграють роль рук і ніг Верховного Господа. Коли ми служимо Верховному Господу, Його руки й ноги само собою отримують наше служіння. Немає потерби служити їм окремо. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (12.7), тешм аха самуддгарт мтйу-сасра-схарт — Господь, даруючи відданому особливу милість, із серця підказує йому, як діяти, щоб врешті-решт звільнитися від рабства матеріального існування. Ніхто, крім Верховного Господа, не може допомогти живій істоті звільнитися від ув’язнення в матеріальному світі. Матеріальна енерґія — це прояв однієї з різноманітних енерґій Верховного Бога-Особи (парсйа актір вівідгаіва рӯйате). Матеріальна природа — це енерґія Господа, як жар і світло — це енерґія вогню. Матеріальна енерґія невідмінна від Верховного Бога-Особи, але разом з тим Він завжди непричетний до її діяльності. Жива істота, частка межової енерґії, потрапляє в пастку матеріальної енерґії через своє бажання панувати над матеріальним світом. Господь стоїть осторонь від цього, але коли та сама жива істота береться до відданого служіння Господу, Господь приваблюється до її служіння. Ця прив’язаність Господа до служіння називається йуктам. Для відданих Господь присутній навіть у матеріальній енерґії. Така незбагненна могутність Господа. Діяльність матеріальної енерґії проявляється у взаємодії трьох матеріальних якостей, що породжують усі дії та їхні наслідки в матеріальному світі. Невіддані заплутуються в цих діях, а віддані, діючи в гармонії з бажанням Верховного Бога-Особи, звільняються від усякої матеріальної діяльності та її наслідків. Тому в цьому вірші Господа названо бгава-ччгідам, тим, хто звільняє від рабства в матеріальному світі.