No edit permissions for Ukrainian

25

са уттамалока махан-мукга-чйуто
бгават-падмбгоджа-судг каніла
смті пунар вісмта-таттва-вартман
куйоґін но вітаратй ала вараі

са  —  той; уттама-лока  —  Господи, якого уславлюють вишуканими віршами; махат  —  великих відданих; мукга-чйута  —  що сходять з вуст; бгават  —  Твоїх; пада-амбгоджа  —  з лотосових стіп; судг  —  нектару; каа  —  частки; аніла  —  повів вітру; смтім  —  пам’ять; пуна  —  знову; вісмта  —  забутої; таттва  —  до істини; вартманм  —  тих, хто йде шляхом; ку-йоґінм  —  тих, хто не береться до відданого служіння; на  —  нас; вітараті  —  рятує; алам  —  зайві; вараі  —  інші благословення.

Дорогий Господи, Тебе прославляють вишуканими віршами, які складають великі святі. Уславлення Твоїх лотосових стіп подібне до шафранового пилку. Відчувши аромат Твоїх вкритих шафрановим пилком лотосових стіп, що його несуть з собою трансцендентні звуки, які сходять з вуст великих відданих, занурена в забуття жива істота поступово згадує свої вічні стосунки з Тобою. Таким чином віддані поступово починають розуміти справжню цінність життя. Дорогий Господи, тому я не потребую жодних інших благословень, крім одного    —    можливості слухати слова Твого чистого відданого.

ПОЯСНЕННЯ: Як пояснено в попередньому вірші, славу Господа треба слухати з вуст чистого відданого. Цей вірш роз’яснює це докладніше. Трансцендентні звуки, що ллються з вуст чистого відданого, мають таку могутність, що можуть відродити пам’ять живої істоти про її вічні стосунки з Верховним Богом-Особою. Під ілюзорним впливом майі в матеріальному існуванні ми майже забули свої вічні стосунки з Господом, як людина, занурена в глибокий сон, забуває про обов’язки. У Ведах сказано, що всі ми спимо під покровом майі. Ми повинні встати з цього сну і взятися до своїх справжніх обов’язків. Це єдине правильне використання нагоди, яку дає людська форма життя. Як пише в своїй пісні Тгакура Бгактівінода, Господь Чайтан’я кличе нас: джіва джґа, джіва джґа. Господь прохає кожну з живих істот, занурених у глибокий сон, піднятися і присвятити себе відданому служінню, щоб досягнути призначення людської форми життя. Цей заклик до пробудження Господь вкладає в вуста чистого відданого.

Чистий відданий повсякчасно служить Господу і обирає своїм притулком Його лотосові стопи. Тому він завжди безпосередньо доторкається до сповненого милості шафранового пилку, яким посипані лотосові стопи Господа. Хоча мова чистого відданого може скидатися на матеріальні звуки, голос його наділений великою духовною силою, тому що доторкається до шафранового пилку на лотосових стопах Господа. Коли занурена в сон жива істота чує голос чистого відданого, вона відразу ж згадує про свої вічні стосунки з Господом, хоча до того вона нічого не пам’ятала.

Тому для зумовленої душі дуже важливо слухати слова чистого відданого, що повністю віддався лотосовим стопам Господа і вільний від матеріальних бажань, схильності до умоглядного філософствування та скверни ґун матеріальної природи. Кожного з нас є куйоґі, тому що ми служимо в матеріальному світі, забувши, що ми вічно зв’язані з з Господом як Його любовні слуги. Наш обов’язок полягає в тому, щоб піднятися над рівнем куйоґи і стати суйоґами, досконалими містиками. Слухати чистого відданого закликають усі ведичні писання і, найголовніше, Господь Чайтан’я Махапрабгу. Хоч би в якому становищі людина перебувала, вона може залишатися в ньому, але, якщо вона слухає чистих відданих, вона поступово усвідомлює свої стосунки з Господом і присвячує себе на любовне служіння Йому. Так її життя стає досконалим. Тому так важливо слухати чистих відданих, щоб поглиблювати своє духовне знання.

« Previous Next »