22

ПОЯСНЕННЯ: Вважають, що царя призначає Верховний Бог-Особа, щоб він дбав про інтереси своєї планети. На кожній планеті є свій правитель, як на кожної країни стоїть президент. Треба розуміти, що президент чи цар отримує це становище від Верховного Господа. У ведичному суспільстві царя вважають за представника Боги. Піддані шанують його як Бога серед людей. Насправді, згідно з Ведами, всіх живих істот підтримує Верховний Господь. Передусім Він піклується про людей, даючи їм змогу досягнути найвищої досконалості. Коли живі істоти після численних народжень у нижчих формах життя нарешті еволюціонували до людської форми життя і, зокрема, піднялися до цивілізованого рівня, вони повинні розділяти своє суспільство на чотири стани згідно з вказівками Верховного Бога-Особи, які Він дає в «Бгаґавад-ґіті» (чтур-варйа май сшам і т. д.). Кожне суспільство природно містить у своєму складі чотири соціальних стани: брахманів, кшатрій, вайшій та шудр. Як пояснює Прітгу Махараджа, члени всіх соціальних станів повинні мати відповідні заняття, за допомогою яких вони добувають засоби до існування. Цар чи уряд зобов’язаний дбати про те, щоб люди підтримували порядок у суспільстві і працювали згідно з обов’язками свого соціального стану. Нині царі чи керівники держави більше не дбають про це, і тому ця система практично розсипалася. Ніхто не знає, хто є брахмана, хто кшатрія, хто вайш’я, а хто шудра. Люди проголошують свою приналежність до тої чи іншої суспільної верстви лише на підставі свого походження. Обов’язок уряду полягає в тому, щоб відновити суспільний порядок, враховуючи фахові обов’язки людей і тим їхньої зумовленості ґунами матеріальної природи. Тільки тоді людство буде справді цивілізованим. Суспільство, в якому люди не впорядковують свою діяльність згідно зі своєю приналежністю до чотирьох соціальних станів, нічим не ліпше за суспільство тварин, в якому ніхто не знає спокою, вмиротворення та процвітання і в якому завжди панує хаос і замішання. Махараджа Прітгу, як ідеальний цар, ретельно підтримував ведичний соціальний устрій.

Праджйате іті прадж. Слово прадж стосується до всіх, хто народжується. Прітгу Махараджа забезпечував захист усім праджнм    —    усім живим істотам, які народилися в його царстві. Слово праджа стосується не лише людей, але й тварин, дерев та всіх інших живих істот. Цар зобов’язаний забезпечувати всіх живих істот захистом і їжею. Дурні та негідники, що належать до сучасного суспільства, не знають всієї міри відповідальності, яка лежить на уряді. Тварини    —    це теж громадяни країни, в якій вони народилися, і вони теж мають право існувати, отримуючи все потрібне від Верховного Господа. Масове вбивство тварин на бойнях стає причиною катастрофічних наслідків для м’ясників, їхньої країни та їхнього уряду.