21
рджовча
сабгй ута бгадра ва
сдгаво йа іхґат
сатсу джіджсубгір дгармам
ведйа сва-манішітам
рдж увча — цар сказав; сабгй — пані і панове; ута — послухайте, будь ласка; бгадрам — щастя; ва — вам; сдгава — всі великі душі; йе — хто; іха — тут; ґат — присутні; сатсу — шляхетним людям; джіджсубгі — допитливий; дгармам — релігійні засади; ведйам — слід представити; сва-манішітам — свої висновки.
Цар Прітгу сказав: Шляхетне зібрання, щасти вам у всьому! Нехай всі великі душі, які тут зібралися, милостиво вислухають з пильною увагою мою молитву. Справжній шукач істини повинен винести своє рішення на розгляд шляхетних душ.
ПОЯСНЕННЯ: Варто звернути увагу на вжите в цьому вірші слово сдгава («великі душі»). Коли хтось стає великим і славетним, багато нечестивих людей стають його ворогами, тому що матеріалісти за природою заздрісні. У будь-якому великому зібранні присутні люди різних категорій, а що Прітгу Махараджа був дуже велика особистість, можна здогадатися, що і в тому зібранні було кілька вороже налаштованих до нього людей, хоча вони могли й не показувати свого ставлення. Однак Махараджа Прітгу думав про шляхетних людей і тому звертався передусім до всіх чесних людей, не звертаючи уваги на заздрісників. Однак він не звертався до них як цар, наділений владою і правом віддавати розпорядження всім іншим. Він розпочав свою мову, смиренно віддаючи шану зібраним мудрецям та святим. Як великий цар усього світу, він міг давати їм накази, але, залишаючись смиренним, покірливим і відвертим, він виніс свої зрілі висновки на їхній розгляд. У матеріальному світі всіх зумовлюють ґуни матеріальної природи і тому всі мають чотири вади. Хоча Прітгу Махараджа був вищим за ці вади, він, як звичайна зумовлена душа, хотів дізнатися про думку присутніх мудреців, велиих душ і святих щодо його слів.