No edit permissions for Ukrainian

18

санат-кумра увча
сдгу пша махрджа
сарва-бгӯта-хіттман
бгават відуш чпі
сдгӯн матір іді

санат-кумра увча  —  Санат-кумара; сдгу  —  праведне; пшам  —  запитання; махрджа  —  дорогий царю; сарва-бгӯта  —  всі живі істоти; хіта-тман  —  тим, хто бажає всім добра; бгават  —  тобою; відуш  —  вченим; ча  —  і; апі  —  хоча; сдгӯнм  —  святих осіб; маті  —  інтелект; іді  —  такий.

Санат-кумара сказав: Дорогий царю Прітгу, ти задав мені чудове запитання. Такі запитання дарують добро всіх живим істотам, тим більше, що запитуєш про це ти    —    людина, яка завжди турбується про добробут інших. Хоча ти знаєш усе, ти порушуєш ці запитання, бо саме так чинять святі особи. Твій інтелект повністю відповідає твоєму становищу.

ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Прітгу чудово знав трансцендентну науку, але звернувся до Кумар так, ніби нічого не розумів у ній. Річ у тім, що навіть дуже піднесена людина, яка все знає, повинна звертатися до старших з запитаннями. Наприклад, хоча Арджуна чудово знав трансцендентну науку, він розпитував Крішну так, ніби нічого знав. Так само, Прітгу Махараджа все знав, але звернувся до Кумар так, ніби нічого не розумів. Запитання, які піднесені душі задають Верховному Богові-Особі чи Його відданим, призначені для добра всіх людей. Тому іноді великі душі, турбуючись про добробут інших, беруть на себе роль необізнаних людей і розпитують наділених знанням осіб.

« Previous Next »