50
кармі ча йатг-кла
йатг-деа йатг-балам
йатгочіта йатг-віттам
акарод брахма-ст-ктам
кармі — дії; ча — також; йатг-клам — згідно з часом і обставинами; йатг-деам — згідно з місцем і умовами; йатг-балам — згідно з своєю силою; йатг-учітам — наскільки можливо; йатг-віттам — наскільки дозволяють кошти; акарот — виконував; брахма-ст — в Абсолютній Істині; ктам — зроблене.
Черпаючи задоволення в самому собі, Махараджа Прітгу виконував свої обов’язки якомога ліпше, рахуючись із часом, своєю силою і фінансовим становищем. Єдина мета всіх його дій полягала в тому, щоб задовольнити Абсолютну Істину. Так він виконував свої обов’язки.
ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Прітгу був відповідальним монархом і мусив виконувати одночасно і обов’язки кшатрії, царя, і обов’язки відданого. Досягнувши досконалості у відданому служінні Господу, він досконало виконував і свої фахові обов’язки, рахуючись із часом, обставинами, фінансовими можливостями і власними силами. У цьому зв’язку особливої уваги в цьому вірші заслуговує слово кармі. Дії Прітгу Махараджі не були звичайною діяльністю, тому що були присвячені Верховному Богові-Особі. Шріла Рупа Ґосвамі радить не відмовлятися від того, що допомагає у відданому служінні, і не вважати дії, сприятливі для відданого служіння, за звичайну роботу чи корисливу діяльність. Звичайний робітник працює для того, щоб заробити гроші на задоволення свої чуттів. Відданий може виконувати ту саму роботу таким самим чином, але його мета полягає в тому, щоб задовольнити Верховного Господа, і тому його дії відрізняються від звичайної роботи.
Отже, дії Прітгу Махараджі не були звичайними, вони були повністю духовні і трансцендентні, тому що його метою було задоволення Господа. Арджуна був воїном і мусив воювати для задоволення Крішни, і так само Прітгу Махараджа виконував свої царські обов’язки для задоволення Крішни. Правлячи всім світом, він завжди діяв так, як личить чистому відданому. Тому один поет-вайшнава каже: ваішавера крій-мудр відже н буджхйа — ніхто не може зрозуміти дії чистого відданого. Дії чистого відданого можуть здаватися схожими на дії звичайної людини, але вони сповнені глибоко змісту, бо відданий бажає задовольнити Господа. Щоб зрозуміти дії вайшнави, треба мати великий досвід. Махараджа Прітгу не дозволяв собі виходити за рамки приписів, визначених для чотирьох варн і чотирьох ашрамів, хоча, як вайшнава, він був парамахамса, трансцендентний до всією матеріальної діяльності. Він залишався на становищі кшатрії, правлячи світом, і разом з тим завджи був трансцендентним до цієї діяльності, думаючи про задоволення Верховного Бога-Особи. Приховуючи свою чисту відданість, про людське око він грав роль могутнього й відповідального царя. Іншими словами, його дії ніколи не були спрямовані на власне задоволення. Все, що він робив, було присвячене задоволенню Господа. Це з’ясовує наступний вірш.