56
рджетй адгн нмадгейа
сома-рджа івпара
сӯрйавад вісджан ґхан
пратапа ча бгуво васу
рдж — цар; іті — так; адгт — взяв; нмадгейам — імені; сома-рджа — цар Місяця; іва — як; апара — з іншого боку; сӯрйа-ват — як бог Сонця; вісджан — роздаючи; ґхан — збираючи; пратапан — суворо проявляючи свою владу; ча — також; бгува — світу; васу — прибутки.
Махараджа Прітгу прославився, як Сома-раджа, цар Місяця. Разом з тим він був могутній і суворий, як бог Сонця, що розливає всім світом тепло і світло, але водночас збирає звідусіль усю воду.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші Махараджу Прітгу порівнюють до царів Місяця і Сонця. Царі Місяця й Сонця показують, як правити всесвітом згідно з волею Господа. Сонце розливає всюди тепло і світло, але водночас випаровує воду з поверхні всіх планет. Місяць, сяючи в нічному небі, дарує велику насолоду людині, що втомилася від цілого дня роботи під сонячним світлом і знаходить втіху в місячному світлі. Прітгу Махараджа піклувався про своє царство, як бог Сонця, що розливає скрізь сонячне тепло і світло, без якого ніхто не може існувати. А коли Прітгу Махараджа збирав податки і давав суворі накази підданим та урядовцям, ніхто не міг піти проти його волі. Разом з тим він дарував усім таку саму втіху, яку дає місячне світло. І Сонце, і Місяць мають свою роль у підтриманні всесвітнього порядку. Всі процеси у всесвіті протікають згідно з досконалим планом Верховного Господа, який і повинні пізнати сучасні вчені та філософи.