39
анудінам ідам дареа ван
птгу-чаріта пратгайан вімукта-саґа
бгаґаваті бгава-сіндгу-пота-пде
са ча ніпу лабгате раті манушйа
ану-дінам — день у день; ідам — цю; дареа — з великою шанобливістю; ван — слухаючи; птгу-чарітам — оповідь про Махараджу Прітгу; пратгайан — повторюючи; вімукта — звільнившись; саґа — спілкування; бгаґаваті — Верховному Богові-Особі; бгава-сіндгу — океан невігластва; пота — човен; пде — чиї лотосові стопи; са — той; ча — також; ніпум — повну; лабгате — здобуває; ратім — прив’язаність; манушйа — особа.
Кожен, хто щодня з благоговінням читає, повторює і переповідає історію діянь Махараджі Прітгу, неодмінно зміцнить свою віру в Господа і поглибить свою прив’язаність до Його лотосових стіп. Лотосові стопи — це човен, на якому можна подолати океан невігластва.
ПОЯСНЕННЯ: Велике значення в цьому вірші має словосполучення бгава-сіндгу-пота-пде. Лотосові стопи Господа називають махат-падам. Це означає, що лотосові стопи Господа являють собою джерело всього матеріального буття. Як сказано у «Бгаґавад-ґіті» (10.8), аха сарвасйа прабгава — все походить із Господа. Проявлений космос, який порівнюють до океану невігластва, також спочиває на лотосових стопах Господа. Тому для того, хто став чистим відданим, цей велетенський океан невігластва стає дуже маленьким. Людині, яка знайшла притулок біля лотосових стіп Господа, немає потреби переправлятися через цей океан, бо, прийшовши до лотосових стіп Господа, вона вже перетнула його. Слухаючи про славетні діяння Господа чи Господнього відданого і оспівуючи їх, можна міцно утвердитися в служінні лотосовим стопам Господа. Цього становища дуже легко досягнути, якщо щодня переповідати історію життя Прітгу Махараджі. Треба звернути також на вжите тут слово вімукта-саґа. Через наш зв’язок із трьома якостями матеріальної природи, живучи в матеріальному світі, ми перебуваємо в дуже небезпечному становищі, але коли ми беремося до відданого служіння Господу у формі шраванам і кіртанам, ми відразу ж стаємо вімукта-саґа, тобто досягаємо звільнення.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Четвертої пісні, двадцять третьої глави, яка має назву «Махараджа Прітгу повертається додому, до Бога».