5
канда-мӯла-пгалхра
ушка-парана квачіт
аб-бгакша катічіт пакшн
вйу-бгакшас тата парам
канда — кору; мӯла — корені; пгала — фрукти; хра — вживаючи в їжу; ушка — сухе; пара — листя; аана — з’їдаючи; квачіт — іноді; ап-бгакша — п’ючи воду; катічіт — кілька; пакшн — двонедільних періодів; вйу — повітрям; бгакша — живлячись; тата парам — потім.
У тапо-вані Махараджа Прітгу іноді харчувався корою та коренями дерев, іноді — фруктами і сухим листям, а іноді протягом багатьох тижнів тільки пив воду. Врешті-решт він став жити на самому лише повітрі.
ПОЯСНЕННЯ: «Бгаґавад-ґіта» радить йоґам піти в відлюдний ліс і жити там в освяченому місці. Коли Прітгу Махараджа пішов у ліс, він не їв приготованої на вогні їжі, яку йому посилали з міста послідовники чи учні. Той, хто складає обітницю жити в лісі, повинен харчуватися лише коренями, корою, фруктами, сухим листям та іншими дарами, які посилає сама природа. Прітгу Махараджа строго дотримувався цих правил життя в лісі. Іноді він їв лише сухе листя, а іноді лише пив трохи води. Іноді він живився тільки повітрям, а іноді він їв плоди дерев. Так він жив у лісі й практикував сувору аскезу, насамперед у тому, що стосувалося їди. Іншими словами, тому, хто хоче проґресувати в духовному житті, треба стерегтися переїдання. Шріла Рупа Ґосвамі теж попереджає, що переїдання і надмірні зусилля (атйхра прайса ча) заважають духовно розвиватися.
Можна теж згадати, що, згідно з Ведами, жити в лісі означає жити в ґуні цілковитого добра, жити в місті означає жити в ґуні пристрасті, а жити в публічному домі чи місці, де розпивають алкоголь, означає жити в ґуні невігластва. Однак жити в храмі означає жити на Вайкунтзі, тобто бути трансцендентним до всіх ґун матеріальної природи. Рух свідомості Крішни всім дає можливість жити в храмі Господа, що не поступається Вайкунтзі. Тому людині, яка розвинула свідомість Крішни, немає потреби йти в ліс і силкуватися імітувати Махараджу Прітгу чи великих мудреців та муні, які жили в лісі.
Шріла Рупа Ґосвамі, покинувши посаду урядового міністра, пішов у Вріндавану й жив там під деревом, як Махараджа Прітгу. Відтоді багато людей пішло до Вріндавани, щоб імітувати поведінку Шріли Рупи Ґосвамі. Багато з них, замість того щоб проґресувати в духовному житті, навпаки падали до рівня матеріалістичних звичок і навіть у Вріндавані вступали в незаконні статеві зносини, грали в азартні ігри та вживали наркотики. Рух свідомості Крішни принесено в західні країни, але західні люди неспроможні піти в ліс і практикувати суворі аскези за прикладом Прітгу Махараджі чи Рупи Ґосвамі. Однак і західні люди, і всі інші можуть діяти за прикладом Шріли Бгактісіддганти Сарасваті Тгакури, живучи в храмі, що трансцендентний до лісу, і склавши обітницю їсти тільки крішна-прасад і нічого іншого, дотримуватися реґулівних засад і щодня повторювати на вервиці шістнадцять кіл мантри Харе Крішна. Тоді ніщо не зможе перешкодити духовному розвитку людини.