4
татрпй адбгйа-нійамо
ваікгнаса-сусаммате
рабдга уґра-тапасі
йатг сва-віджайе пур
татра — там; апі — також; адбгйа — суоврі; нійама — аскези; ваікгнаса — правила й приписи життя у відреченні; су-саммате — досконалі й загальновизнані; рабдга — починаючи; уґра — суворі; тапасі — аскези; йатг — як; сва-віджайе — в завоюванні світу; пур — раніше.
Відрікшись від сімейного життя і пішовши в ліс, Махараджа Прітгу суворо дотримувався приписів зреченого життя і віддавав себе суворим аскезам. Він присвятив себе аскезі з такою самою наполегливістю, з якою він колись правив царством і завойовував світ.
ПОЯСНЕННЯ: Як у сімейному житті людина повинна активно працювати, так, відрікшись від сімейного життя, вона повинна старанно приборкувати розум і чуття. Приборкати їм може той, хто повністю присвятив себе відданому служінню Господу. Вся ведична культура і суспільний устрій призначені для того, щоб допомогти людині врешті-решт повернутися додому, до Бога. Ґріхастга-ашрам — це свого роду поблажка, яка дозволяє людині поєднувати впорядковане життя із задоволенням чуттів. Людині, яка пройшла через сімейне життя, легше відректися від нього, коли їй сповнюється п’ятдесят років, і повністю присвятити себе аскезі, щоб раз і назавжди покінчити з задоволенням матеріальних чуттів. Ґріхастга-ашрам призначений саме для цього, і тому людині, яка прийняла ванапрастгу, настійливо радять присвятити себе тапас’ї, чи аскезі. Махараджа Прітгу ретельно дотримувався усіх правил життя ванапрастги, яке називають вайкганаса-ашрамом. Слово ваікгнаса-сусаммате звертає увагу на те, що на рівні ванапрастги теж треба строго дотримуватися реґулівних засад. Іншими словами, Махараджа Прітгу поводив себе ідеальним чином у всіх сферах життя. Махджано йена ґата са пантг — ми повинні ступати в сліди великих осіб. Беручи за приклад ідеальне життя Махараджі Прітгу, можна стати всебічно досконалим, як живучи активним життям, так і відійшовши від справ. Людина, яка живе таким чином, покинувши тіло, досягає звільнення і повертається до Бога.