45–46

ПОЯСНЕННЯ: Після нестерпної літньої спеки вигляд темних хмар у небі дуже тішить око. У «Брахма-самхіті» сказано: бархватасам асітмбуда-сундарґам    —    волосся Господа прикрашає павичеве перо, а Його тіло скидається кольором на темну хмару. Слово сундара, як і сніґдга, означає «чарівне». Кандарпа-коі-каманійа    —    врода Крішни так зачаровує, що з нею не може зрівнятися навіть краса мільйонів богів любові. Господь в образі Вішну прикрашений розкішними оздобами, і саме цей образ Нараяни, чи Вішну, володаря незрівнянниз багатств, хоче побачити Господь Шіва. Загалом поклоніння Господу починається з поклоніння Нараяні, чи Вішну, а поклоніння Господу Крішні та Радзі    —    це потаємніша форма поклоніння. Господу Нараяні поклоняються згідно з засадами панчаратріка-відгі, реґламентованого відданого служіння, тоді як Господу Крішні поклоняються згідно з засадами бгаґавата-відгі. Щоб поклонятися Господу згідно з засадами бгаґавата-відгі,спочатку треба пройти через очисний процес панчаратріка-відгі. Віддані-неофіти поклоняються Господу згідно з правилами панчаратріка-відгі, викладеними в «Нарада-панчаратрі». Віддані-неофіти не можуть наблизитися до Радга-Крішни, тому Божествам у храмі поклоняються згідно з правилами поклоніння Лакшмі-Нараяні. Хоча Божества можуть бути віґрахою, чи формою Радга-Крішни, поклоніння відданих-неофітів цим Божествам вважають за поклоніння Лакшмі-Нараяні. Поклоніння, засноване на правилах панчаратріка-відгі, називається відгі-марґа, а поклоніння, засноване на засадах бгаґавата-відгі, називається раґа-марґа. Засади раґа-марґи викладені лише для тих відданих, котрі піднялися на рівень відданого служіння жителів Вріндавани.

Жителі Вріндавани    —    ґопі, мати Яшода, Нанда Махараджа, пастушки, корови та всі інші    —    перебувають на рівні раґа-марґи, чи бгаґавата-марґи. Їх пов’язують із Крішною п’ять різновидів стосунків, чи рас    —    дас’я, сакг’я, ватсал’я, мадгур’я і шанта. Однак, хоча на шляху бгаґавата-марґи існують усі п’ять рас, цей шлях призначений передусім для відданих у настроях ватсал’ї та мадгур’ї, тобто стосунків батьківської любові та кохання. Щоправда, існує також віпраламбга-сакг’я, вища форма поклоніння Господу в братерських стосунках, якими насолоджуються пастушки. Хоча пастушки перебувають у дружніх стосунках із Крішною, ця дружба відрізняється від дружби в настрої айшвар’ї, що існує між Крішною та Арджуною. Коли Арджуна побачив вішва-рупу, велетенську всесвітню форму Господа, він злякався і став прохати пробачення в Крішни за те, що колись ставився до Крішни як до звичайного друга. Однак пастушки, вріндаванські друзі Крішни, іноді катаються в Нього на плечах. Вони ставляться до Крішни як до рівного собі і тому ніколи не бояться Його й ніколи не прохають у Нього пробачення. Отже, на шляху раґа-марґи, чи бгаґавата-марґи, існує вища форма дружби з Крішною, віпраламбга-сакг’я. Дружба, батьківська любов і кохання проявляються у Вріндавані на рівні раґа-марґи.

Безпринципні люди намагаються перескочити на рівень раґа-марґи відразу, не вдаючись відгі-марґи, реґламентованого служіння Крішні, заснованого на правилах панчаратріка-відгі. Таких людей називають сахаджіями. Є також демони, які з насолодою розповідають про Крішну та про Його розваги з ґопі, виправдовуючи Крішниним прикладом свою розпусність. Такі демони, друкуючи книжки й пишучи вірші, засновані на засадах раґа-марґи, поза сумнівом, прямують до пекла. На жаль, разом з собою вони ведуть у пекло також інших. Віддані, які намагаються розвивати свідомість Крішни, повинні пильнуватися таких демонів. Вони повинні строго дотримуватися засад відгі-марґи, які реґламентують поклоніння Лакшмі-Нараяні, хоча Господь присутній у храмі як Радга-Крішна. Радга-Крішна вміщують у собі Лакшмі-Нараяну, тому, коли відданий поклоняється Господу згідно з засадами реґламентованого служіння, Господь приймає це служіння в Своєму аспекті Лакшмі-Нараяни. У «Нектарі відданості» докладно пояснено, як треба поклонятися Радга-Крішні, чи Лакшмі-Нараяні, згідно з засадами відгі-марґи. У поклонінні, яке засновується на засадах відгі-марґи, треба стерегтися шістдесяти чотирьох типів образ, але в поклонінні раґа-марґи про ці образи немає мови, тому що віддані, які поклоняються Господу в дусі раґа-марґи, перебувають на такому високому рівні, що просто не можуть вчинити ніяких образ. Але якщо ми не будемо виконувати приписів відгі-марґи й не навчимо свої очі розпізнавати образи, ми не зможемо проґресувати в духовному житті.

Змальовуючи Крішнину вроду, Господь Шіва вживає слова чрв-йата-чатур-бху суджта-ручірнанам. Ці слова містять опис прекрасної чотирирукої форми Нараяни, чи Вішну. Ті, хто поклоняється Господу Крішні, називають Його суджта-ручірнанам. До вішну-таттви належать тисячі й мільйони різних форм Верховного Господа, але з усіх цих форм найпрекрасніша    —    це форма Крішни. Тому віддані, які поклоняються Крішні, описують Його словами суджта-ручірнанам.

Чотири руки Господа Вішну виконують різні функції. Руки, що тримають лотос і мушлю, призначені для відданих, а дві інші руки, які тримають диск і булаву, призначені для демонів. Насправді всі руки Господа являють собою джерело благословень    —    як ті, які тримають мушлю чи квіти, так і ті, які тримають диск чи булаву. Однак демони, які досягають духовного світу, потрапляють у сяйво безособистісного Брахмана, тоді як віддані здобувають доступ на планети Вайкунтги. Що ж до відданих Господа Крішни, то вони відразу ж переносяться на планету Ґолока Вріндавана.

Вроду Господа порівнюють до потоків дощу, бо чим більше йдуть дощі під час сезону дощів, тим більше люди радіють їм. Після нестерпної літньої спеки дощовий сезон дарує людям велику втіху. В селах люди виходять надвір і радісно підставляють себе під дощові потоки. Зовнішність Господа порівнюють до хмар, які вкривають небо під час сезону дощів. Господня краса дарує відданим велику насолоду, тому що вона являє собою поєднання всього прекрасного. Тому в вірші вроду Господа описано словами сарва-саундарйа-саґрахам. Ніхто не може знайти в тілі Господа якийсь ґандж чи якусь частину, яка б не була прекрасною. Тіло Господа    —    пурнам. В Бога все досконале: Його творіння, Його краса і Його тіло. Усе це таке досконале, що, просто споглядаючи Господню красу, можна повністю вдовольнити всі свої бажання. Слово сарва-саундарйа вказує на те, що в матеріальному й духовному світах існує багато проявів краси, але Господь вміщує в Собі всю цю красу. Красою Господа можуть насолоджуватися як матеріалісти, так і трансценденталісти. Верховний Господь приваблює всіх, як демонів, так і відданих, як матеріалістів, так і ідеалістів, і тому Його називають Крішна. Так само всіх приваблюють і Його віддані. Як зазначено в «Шад-ґосвамі-стотрі», дгірдгіра-джана-прійау    —    Ґосвамі однаково дорогі як для дгір (відданих), так і для адгір (демонів). Коли Господь Крішна був присутній у Вріндавані, це не дуже тішило демонів, але присутність шести Ґосвамі у Вріндавані радувала навіть демонів. В цьому проявляється чарівність стосунків Господа з Його відданими: іноді Він влаштовує так, що Його відданих вшановують більше, ніж Його самого. Наприклад, під час битви на Курукшетрі Господь Крішна лише давав настанови, а вся слава переможця дісталася Арджуні. Німітта-мтра бгава савйасчін    —    «Ти, о Сав’ясачі [Арджуна], можеш бути лише знаряддям у цій битві» (Б.-ґ. 11.33). Саме Господь влаштував усе так, щоб переміг Арджуна, але слава за перемогу пішла Арджуні. Так само, все в русі свідомості Крішни відбувається згідно з пророцтвом Господа Чайтан’ї, але слава за це йде щирим слугам Господа Чайтан’ї. Тому Господь Шіва називає тут Господа сарва-саундарйа-саґрахам.