56
йатра нірвішам араа
ктнто нбгіманйате
віва відгвасайан вірйа-
аурйа-віспгӯрджіта-бгрув
йатра — де; нірвішам араам — повністю віддана душа; кта-анта — непереможний час; на абгіманйате — не нападе; вівам — весь усесвіт; відгвасайан — перемігши; вірйа — звитяжністю; аурйа — могутністю; віспгӯрджіта — порухом; бгрув — брів.
Просто порухом брів непереможне уособлення часу може знищити весь усесвіт. Однак гріхний час навіть не наближається до відданого, який повністю віддався Твоїм лотосовим стопам.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (10.34) сказано, що Господь в образі смерті забирає всі володіння людини. Мтйу сарва-хара чхам — «Я всепоглинаюча смерть». Господь в образі смерті знищує всі творіння зумовленої душі. Всьому сущому в матеріальному світі судилося раніше чи пізніше бути знищеному. Однак незважаючи на всю свою могутність час не може стати на перешкоді діяльності відданого, тому що відданий повністю віддається під захист лотосових стіп Господа. Тому тільки відданий може бути вільним від впливу грізного часу. Всі плоди діяльності кармі та ґ’яні, ніяк не пов’язаної з відданим служінням, з часом ідуть у небуття. Матеріальним досягненням кармі неодмінно прийде кінець, і так само з часом ґ’яні втрачають усвідомлення безособистісного духу.
рухйа кччгреа пара пада тата
патантй адго ’ндта-йушмад-аґграйа
(Бгаґ. 10.2.32)
Про кармі шкода й мови, бо навіть ґ’яні, які виконують суворі аскези, для того щоб досягнути безособистісного брахмаджйоті, не знайшовши лотосові стопи Господа, знову падають у матеріальний світ. Навіть ті, хто досягнув райських планет чи безособистісного сяйва Брахмана, не можуть мати ніякої певності в тому, що їм забезпечено вічне звільнення, поки вони не утвердяться в чистому відданому служінні Господу. Однак час не може знищити досягнення відданого. Навіть якщо відданий не може довести своє віддане служіння до повної досконалості, в наступному житті він починає з того рівня, на якому закінчив. Ні кармі, ні ґ’яні не мають такої можливості, бо всі їхні досягнення ідуть прахом. Досягнення бгакти незнищенні, бо віддане служіння триває вічно, досконале воно чи ні. Це проголошують усі ведичні писання. учін рімат ґехе йоґа-бграшо ’бгіджйате — якщо комусь не вдалося досягнути кінцевої мети бгакті-йоґи, у наступному житті він отримує можливість народитися в родині праведних відданих або ж багатих людей. Народившись у такій родині, людина має всі умови для подальшого розвитку у відданому служінні.
Коли Ямараджа, бог смерті, давав настанови своїм прислужникам, він наказав їм навіть не підходити до відданих. «Відданих треба шанувати, — сказав він, — але близько до них не підходьте». Отже віддані Господа не підпорядковані владі Ямараджі. Ямараджа — це представник Верховного Бога-Особи, що визначає, коли і як помирає кожна жива істота. Однак, коли йдеться про відданих, він нічого не вирішує. Просто кліпнувши очима, уособлений час може знищити весь проявлений космос, але на відданих він ніяк не впливає. Іншими словами, час не має влади над відданим служінням, яке відданий виконує протягом свого життя. Ці духовні здобутки залишаються з відданим назавжди, не зазнаючи впливу часу.