39
дгармо хй атрртга-кмау ча
праджнандо ’мта йаа
лок віок вірадж
йн на кеваліно віду
дгарма — релігійний обряд; хі — певно; атра — тут (в ґріхастга-ашрамі, або в сімейному житті); артга — матеріальне збагачення; кмау — задоволення чуттів; ча — і; прадж-нанда — радість продовження роду; амтам — плоди жертвопринесення; йаа — добре ім’я; лок — планетні системи; віок — вільні від смутку; вірадж — вільні від хвороб; йн — які; на — ніколи; кеваліна — трансценденталісти; віду — знають.
Жінка провадила далі: У матеріальному світі сімейне життя дарує людині всі радощі, пов’язані з релігійним життям, матеріальним добробутом, задоволенням чуттів і народженням синів та внуків. Насолодившись цим усім, людина розвиває бажання матеріальної слави і звільнення. Сімейна людина може гідно оцінити плоди жертвопринесень, які дають їй змогу піднятися на вищі планетні системи. Усе це матеріальне щастя практично невідоме трансценденталістам, і вони не можуть навіть уявити його собі.
ПОЯСНЕННЯ: Веди вчать, що існує два напрямки людської діяльності: праврітті-марґа і ніврітті-марґа. Обидва шляхи спираються на релігійні засади. Для тварин доступний лише шлях праврітті-марґи. Праврітті-марґа — це шлях задоволення чуттів, а ніврітті-марґа — це шлях духовного розвитку. У тварин і демонів немає ні поняття про ніврітті-марґу, ні правильного розуміння праврітті-марґи. Принцип праврітті-марґи полягає в тому, що, незважаючи на свою схильність до задоволення чуттів, їх треба задовольняти згідно з ведичними приписами. Наприклад, всі мають схильність до статевого життя, але в демонічному суспільстві немає ніяких обмежень на статеве життя, тоді як ведична культура вчить насолоджуватися сексом згідно з вказівками Вед. Таким чином Веди вчать цивілізованих людей, як задовольняти свій потяг до чуттєвої насолоди.
Однак на шляху ніврітті-марґи, або пізнання трансцендентної істини, статеве життя повністю заборонене. Життя усіх членів ведичного суспільства поділяється на чотири періоди: брахмачар’я,
У цьому вірші жінка вихваляє переваги праврітті-марґи і засуджує шлях ніврітті-марґи. Вона підкреслює, що яті, трансценденталісти, які цікавляться лише духовним життям (каівал’єю), не можуть навіть уявити собі щастя, яке людина відчуває на шляху праврітті-марґи. Людина, яка дотримується ведичних засад, насолоджується матеріальним життям не лише в цьому життя, але й у наступному, піднімаючись на райські планети. У цьому житті така людина, завжди виконуючи всілякі релігійні обряди, здобуває всі форми матеріального щастя й достатку, як оце синів та внуків. До матеріальних страждань належить народження, старість, хвороби і смерть, але люди, прив’язані до праврітті-марґи, влаштовують урочисті релігійні обряди з приводу народження, наближення старості, хвороб чи смерті. Не беручи до уваги страждання, яке завдають народження, старість, хвороби і смерть, вони поринають у виконання ведичних церемоній та обрядів.
Однак насправді основа праврітті-марґи — це статеве життя. Як сказано у «Шрімад-Бгаґаватам» (7.9.45), йан маітгунді-ґхамедгі-сукга хі туччгам. Домогосподаря, який надмірно прив’язаний до праврітті-марґи, називають не ґріхастгою, ґріхамедгі. Хоча ґріхастга й бажає задовольняти чуття, він діє згдіно з ведичними приписами. Натомість ґріхамедгі, що цікавиться лише чуттєвою втіхою, не дотримується ведичних вказівок. Ґріхамедгі намагається всіх переконати в перевагах статевого життя і своїм синам та дочкам також дозволяє ставати бранцями сексу, тим самим позбавляючи їх можливості досягнути вищої, славетної мети життя. Ґріхастга насолоджується статевим життям як у цьому житті, так і в наступному, але ґріхамедгі не знає, ким йому доведеться стати в наступному житті, бо в цьому він цікавиться тльіки сексом. Переважно люди, надмірно прив’язані до сексу, не турбуються про трансцендентне духовне життя. Особливо ж за цієї епохи, епохи Калі, люди не дбають про духовний розвиток. Навіть якщо хтось виявляє інтерес до духовного розвитку, найімовірніше від зловиться на гачок численних шахраїв і вибере оманний метод духовної практики.