19
снтвайан лакшай вч
хдайена відӯйат
прейасй снеха-сарамбга-
ліґам тмані нбгйаґт
снтвайан — заспокоюючи; лакшай — солодкими; вч — словами; хдайена — серцем; відӯйат — побиваючись; прейасй — коханої; снеха — від любові; сарамбга — гніву; ліґам — ознака; тмані — в її серці; на — не; абгйаґт — проявилася.
Глибоко стурбований, цар заговорив до дружини дуже лагідно. Каючись і намагаючись її втішити, він, однак, не міг виявити в серці коханої дружини ніяких ознак гніву, породженого любов’ю.
ПОЯСНЕННЯ: Цар глибоко шкодував, що залишив царицю й вирушив у ліс задля гріховної діяльності. Коли людина кається в своїх гріхах і в тому, що відверталася від свідомості Крішни й порад вірного інтелекту, перед нею відкривається шлях до звільнення від матеріального рабства. Як сказано у «Шрімад-Бгаґаватам» (5.5.5): парбгавас твад абодга-джто йван на джіджсата тма-таттвам. Коли людина втрачає свідомість Крішни і цікавість до самоусвідомлення, їй не вберегтися від гріховної діяльності. Всі дії людини, яка не має свідомості Крішни, являють собою марнування життя і ведуть лише до поразки. Той, хто приходить до свідомості Крішни, природно кається у гріхах, вчинених у людьскій формі життя. Тільки таке каяття дає змогу звільнитися з лабет невігластва матеріалістичного життя.