ГЛАВА П’ЯТА

1: Майтрея сказав: Коли Господь Шіва почув від Наради, що Саті, його дружина, померла, не стерпівши зневаги від Праджапаті Дакші, і що його воїнів прогнали півбоги Рібгу, його охопив великий гнів.

2: Розгніваний Господь Шіва закусив губи й вирвав собі з голови пасмо волосся, що сяяло як електричний розряд чи полум’я. Він підхопився, несамовито зареготавши, і пожбурив це волосся на землю.

3: З цієї волосини з’явився жахливий чорний демон, що сягав головою до неба і сяяв, мов три сонця одночасно. Його ікла наганяли жах, а волосся на голові скидалося на вогнище. Він мав тисячі рук, що тримали різну зброю, і був прикрашений ґірляндою з людських голів.

4: Коли цей велетенський демон зі складеними долонями запитав: «Що мені робити, мій повелителю?»    —    Господь Шіва, відомий як Бгутанатга, дав чіткий наказ: «Ти постав з мого тіла, й тому ти головний з моїх супутників. Отож іди на жертвопринесення Дакші й убий його разом з його воїнами».

5: Майтрея вів далі: Дорогий Відуро, чорний демон був уособленням гніву Верховного Бога-Особи і був готовий виконати наказ Господа Шіви. Відчуваючи в собі силу впоратися з будь-якою ворожою силою, він обійшов навколо Господа Шіви.

6: Слідом за цим лютим демоном пішло багато інших воїнів Господа Шіви, здіймаючи оглушливий шум. Він ніс у руках величезний тризуб, який наганяв великий жах і здавався здатним вбити саму смерть, а на ногах у нього дзвеніли браслети, дзенькіт яких більше скидався на ревіння.

7: Тоді всі, хто зібрався на жертвопринесенні,    —    жерці, головний виконавець жертвопринесення, брахмани та їхні дружини    —    з подивом помітили, як стало навколо темніти. Подумавши, що починається пилова буря, вони відчули великий неспокій.

8: Роздумуючи над походженням куряви, вони загомоніли: Вітру немає, ніхто не жене стадо корів, цю куряву не могли здійняти й орди грабіжників, адже могутній цар Бархі, здатний покарати будь-яких розбійників, ще живий. Звідки взялися ці хмари куряви? Невже це знак, що віщує близьке знищення нашої планети?

9: Прасуті, дружина Дакші, разом з іншими присутніми жінками, дуже стурбовано сказала: Ця небезпека насувається через Дакшу, причину смерті Саті, що на очах у рідних сестер покинула тіло, хоча ні в чому не була винна.

10: Під час знищення світу Господь Шіва розпускає своє волосся і простромляє своїм тризубом правителів різних сторін світу. Він регоче й гордо танцює, розкидаючи їхні руки, мов прапори, так само як грім розкидає хмари по всьому небу.

11: Навіть Господь Брахма, Дакшин батько, не міг встояти перед проявами цього страшного гніву, породженого лихим вчинком Дакші, коли чорний велетень вищирив свої страшні ікла і рухом своїх брів порозкидав світила по всьому небу, затьмаривши їх своїм сліпучим, пронизливим сяйвом.

12: Поки люди гомоніли між собою, Дакша побачив на землі, в небі й у всіх сторонах світу лихі знаки.

13: Дорогий Відуро, слуги Господа Шіви вмить оточили місце жертвопринесення. Вони були низькорослі й озброєні нарізноманітнішою зброєю. Тіла їхні були схожі на тіла чорних і жовтих акул. Вони стали бігати навколо жертовника й усе нищити.

14: Деякі з воїнів стали збивати стовпи, що підтримували жертовне шатро, деякі увірвалися на жіночу половину, деякі почали нищити жертовник, а деякі кинулися до кухонь та осель.

15: Одні розбивали всі жертовні горщики, а інші кинулися гасити жертовне вогнище. Хтось ламав огорожу навколо жертовного майдану, а хтось мочився на жертовник.

16: Деякі зупиняли мудреців, що кинулися втікати, інші стали погрожувати присутнім жінкам, а ще інші хапали півбогів, які втікали з шатра.

17: Маніман, один із супутників Господа Шіви, затримав Бгріґу Муні, а Вірабгадра, чорний демон, схопив Праджапаті Дакшу. Інший слуга Господа Шіви, Чандеша, затримав Пушу. Нандішвара схопив півбога на ім’я Бгаґа.

18: На голову всіх жерців та інших учасників жертвопринесення сипалося невпинним градом каміння, завдаючи їм невимовних страждань. Рятуючи своє життя, вони розбігалися на всі боки.

19: За те, що Бгріґу, який тепер своїми руками робив жертовні узливання у вогонь, посміхався посеред зібрання праджапаті, коли Дакша проклинав Господа Шіву, Вірабгадра вирвав йому вуса.

20: Відразу після того Вірабгадра схопив Бгаґу, що рухом брів підбадьорював Дакшу, коли той проклинав Господа Шіву. Вірабгадра пожбурив його на землю і вирвав у нього очі.

21: Як Баладева вибив зуби царю Калінґи під час гри в кості на весіллі Аніруддги, так Вірабгадра повибивав зуби спочатку Дакші, що показував їх, проклинаючи Господа Шіву, а тоді Пуші, що, схвально посміхаючись, теж показував свої зуби.

22: Після того велетень Вірабгадра сів Дакші на груди і спробував гострим мечем відрізати йому голову, але це йому ніяк не вдавалося.

23: Він силкувався відрізати Дакшину голову і зброєю, і гімнами, але не зміг навіть розсікти шкіри на Дакшиній шиї. Це дуже спантеличило Вірабгадру.

24: Раптом Вірабгадрі впало в око дерев’яне знаряддя, яким на жертовному майдані мали умертвляти тварин. Скориставшись цим пристроєм, Вірабгадра відрубав Дакші голову.

25: Побачивши, що зробив Вірабгадра, послідовники Господа Шіви радісно загукали. Всі бгути, привиди й демони здійняли великий гамір. Натомість у брахманів, які проводили жертвопринесення, вирвався зойк, коли вони побачили смерть Дакші.

26: Схопивши голову Дакші, Вірабгадра люто пожбурив її в південну частину жертовного вогнища, немов жертовне підношення. Таким чином послідовники Господа Шіви зруйнували все приготоване для жертвопринесення. Підпаливши весь жертовний майдан, вони пішли геть до обителі свого володаря, на Кайласу.