13
дакша увча
бгӯйн ануґраха ахо бгават кто ме
даас твай майі бгто йад апі пралабдга
на брахма-бандгушу ча в бгаґаванн авадж
тубгйа харе ча кута ева дгта-вратешу
дакша — цар Дакша; увча — сказав; бгӯйн — дуже велика; ануґраха — милість; ахо — ой, леле; бгават — тобою; кта — зроблена; ме — мені; даа — кара; твай — тобою; майі — мені; бгта — зроблена; йат апі — хоча; пралабдга — переможений; на — ні; брахма-бандгушу — недостойному брахмані;
Цар Дакша сказав: Дорогий Господи Шіво, я тяжко образив тебе, але ти настільки милостивий, що, замість позбавити мене своєї ласки, пролив на мене велику милість, покаравши мене. Ти й Господь Вішну ніколи не відкидаєте навіть нікчемних, недостойних брахманів. Отож хіба б ти знехтував мене, що вірно виконував жертвопринесення?
ПОЯСНЕННЯ: Хоча Дакша розумів свою поразку, він знав, що його покарання було великою милістю з боку Господа Шіви. Він пам’ятав, що Господь Шіва й Господь Вішну ніколи не забувають про брахманів, навіть якщо ті іноді не мають належних якостей. Згідно з ведичною культурою нащадка брахманського роду не можна суворо карати. Цей закон ілюструє поведінка Арджуни з Ашваттгамою. Ашваттгама був син великого брахмани, Дроначар’ї, і, хоча він вчинив великий злочин, повбивавши усіх синів Пандавів, коли ті спали, за що його засудив навіть Господь Крішна, Арджуна пощадив його життя, тому що він був син брахмани. Велике навантаження має на собі слово брахма-бандгушу. Брахма-бандгу — це людина, яка народилася від брахмани, але яка не здатна до брахманічної діяльності і не може поводити себе відповідним чином. Така людина не є брахманою, вона брахма-бандгу. Своїми діями Дакша показав, що він теж брахма-бандгу. Він народився від великого брахмани, Господа Брахми, але його поведінка в стосунках з Господом Шівою була далека від брахманічної. Тому він визнає, що він не є досконалий брахмана. Господь Шіва покарав Дакшу не з ворожих почуттів, а для того, що той схаменувся і зрозумів свою помилку. Дакша зрозумів це і віддає тут належне великій милості Господа Крішни й Господа Шіви, яку вони виявляють до недостойних брахманів, навіть таких, як він сам. Незважаючи на своє падіння, він мусив виконати свою обітницю й завершити жертвопринесення, виконуючи свій брахманічний обов’язок, і тому він підносить молитви до Господа Шіви.