45
прасдбгімукга ават
прасанна-ваданекшаам
сунса субгрува чру-
капола сура-сундарам
прасда-абгімукгам — завжди готовий дарувати безпричинну милість; ават — завжди; прасанна — приємний; вадана — вуста; кшаам — погляд; су-нсам — бездоганний ніс; су-бгрувам — гарні брови; чру — прекрасне; каполам — чоло; сура — півбогів; сундарам — врода.
[Далі йде опис Господнього образу.] Обличчя Господа завжди прекрасне й лагідно усміхнене. Віддані ніколи не бачать на Його обличчі невдоволення. Він завжди готовий дарувати благословення Своїм відданим. Його очі, прекрасні брови, бездоганний ніс і широке чоло зачаровують своєю красою. Він вродливіший за півбогів.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш чітко пояснює, як треба медитувати на Господній образ. Безособистісна медитація — це шахрайська вигадка наших днів. Ведичні писання ніколи не рекомендують безособистісної медитації. У «Бгаґавад-ґіті», коли йдеться про медитацію, вжито слів мат-пара, що означають «у зв’язку зі Мною». Кожна форма Вішну пов’язана з Господом Крішною, тому Господь Крішна — це первинна форма Вішну. Іноді хтось намагається медитувати на безособистісний Брахман, який у «Бгаґавад-ґіті» описано як авйакта, тобто «непроявлений» чи «безособистісний». Але Господь Сам зауважує, що тим, хто прив’язаний до безособистісного аспекту Господа, доводиться зазнавати великих труднощів, бо на чомусь безособистісному зосередитися неможливо. Зосереджуватися треба на образі Господа, який Нарада Муні описує тут для Дгруви Махараджі, щоб той міг медитувати на цей образ. Як буде видно з дальшої оповіді, Дгрува Махараджа досягнув досконалості цієї медитації і його практика йоґи увінчалася успіхом.