51
смайамнам абгідгййет
снурґвалоканам
нійатенаіка-бгӯтена
манас варадаршабгам
смайамнам — усімшку Господа; абгідгййет — треба медитувати на Нього; са-анурґа-авалоканам — того, хто дивиться на відданих з великою любов’ю; нійатена — таким чином, реґулярно; ека-бгӯтена — з зосередженою увагою; манас — з розумом; вара-да-шабгам — треба медитувати на найбільшого з усіх, хто дарує благословення.
Господь завжди усміхається, ласкаво дивлячись на Свого відданого. Відданий повинен завжди споглядати цей образ Господа. Так треба зосереджуватися в медитації на Верховного Бога-Особу, що дарує всі благословення.
ПОЯСНЕННЯ: Дуже важливим у цьому вірші є слово нійатена, яке наголошує на тому, що треба практикувати медитацію саме так, як описано в попередніх віршах. Не слід вигадувати власних методів медитації на Верховного Бога-Особу. Треба виконувати вказівки авторитетних шастр і авторитетних осіб. Людина повинна практикувати зосередження на Господньому образі згідно з цим визначеним методом, аж поки її зосередженість стане такою глибокою, що вона зануриться у транс і постійно споглядатиме форму Господа. У цьому вірші сказано ека-бгӯтена, що означає «з великою увагою й зосередженістю». Той, хто зосереджує розум на описах Господньої зовнішності, ніколи не впаде.