No edit permissions for - pnd :: Temporary -

ТЕКСТ 41

маитрейа увча
са эва брахма-путреа
кумретма-медхас
дариттма-гати самйак
праасйовча та нпа

маитрейа увча—великий мудрец Майтрея сказал; са—царь; эвам—так; брахма-путреа—сыном Господа Брахмы; кумреа— одним из Кумаров; тма-медхас—сведущим в духовной науке; дарита—увидев указанный; тма-гати—путь духовного развития; самйак—полностью; праасйа—выразив почтение; увча— сказал; там—ему; нпа—царь.

Великий мудрец Майтрея продолжал: После того как сын Брахмы, один из Кумаров, обладавший трансцендентным знанием, посвятил царя в тайны духовной науки, царь выразил четырем Кумарам свое почтение, сказав такие слова.

Шрила Вишванатха Чакраварти Тхакур в своем комментарии к этому стиху объясняет смысл слова тма-медхас. Он говорит, что тмани значит «Господу Кришне, парамтмани». Господь Кришна является Параматмой. Ивара парама кша (Брахма-самхита, 5.1). Поэтому того, чей ум целиком поглощен мыслями о Кришне, называют тма-медх, в противоположность гха-медхӣ, человеку, ум которого всегда занят мыслями о материальной деятельности. тма-медх постоянно думает о деяниях Кришны, и, поскольку Санат-кумар, сын Господа Брахмы, все время размышлял о Кришне, он мог указать путь духовного развития другим. тма-гати в данном случае — это путь, идя по которому человек начинает все глубже и глубже понимать Господа Кришну.

« Previous Next »