TEXTS 41-42
сакгеті матв прасабга йад укта
хе кша хе йдава хе сакге
аджнат махімна таведа
май прамдт праайена впі
йач чвахсртгам асат-кто ’сі
віхра-аййсана-бгоджанешу
еко ’тга впй ачйута тат-самакша
тат кшмайе твм ахам апрамейам
сакг—друг; іті—таким чином; матв—думаючи; прасабгам—раніше; йат—що б не; уктам—казав; хе кша—гей, Кшо; хе йдава—гей, Йдаво; хе сакге—гей, мій друже; іті—таким чином; аджнат — не знаючи; махімнам — славу; тава —Твою; ідам— це; май—мною; прамдт—внаслідок глупоти; праайена—через любов; в арі—або; йат—що б не; ча—також; авахса-артгам—задля жарту; асат-кта—той, кого зневажають; асі—Ти був; віхра—розслабившись; айй—лежачи; сана—сидячи; бгоджанешу—або коли їли разом; ека—сам на сам; атга в—або; апі—також; ачйута—о непохибний; тат-самакшам—серед товаришів; тат—усе те; кшмайе—прошу вибачення в; твм—Тебе; ахам—я; апрамейам—незмірно.
Думаючи про Тебе як про свого друга, я необачно звертався до Тебе «Гей, Кшо», «гей, Йдаво», «гей, мій друже», бо не знав Твоєї слави. Будь ласка, пробач мені все, що я зробив у безумстві чи з любові. Я жартома багато разів ображав Тебе під час відпочинку, коли ми поділяли ложе, або коли ми сиділи чи їли разом, іноді віч-на-віч, а іноді перед багатьма друзями. О непохибний, будь ласка, прости мені всі ці образи.
Незважаючи на те, що Кша представ перед Арджуною у Своїй всесвітній формі, Арджуна пам’ятає про свої дружні стосунки з Ним і просить вибачити йому всі надмірні вільності, що виникали лише з дружби. Він визнає, що досі не знав, що Кша може прибирати всесвітньої форми, хоча Він і розповідав йому про це як близькому другові. Арджуна не знав, скільки разів він нешанобливо поводився з Кшою, коли казав Йому «гей, мій друже», «гей, Кшо», «гей, Йдаво» тощо, не підозрюючи про Його велич. Але Кша такий добрий і милостивий, що, незважаючи на Свою могутність, Він ставився до Арджуни як до друга. Такими є трансцендентні любовні стосунки між відданим і Господом. Зв’язок живої істоти з Кшою встановлено навіки, і про нього не можна забувати, що й підтверджує поведінка Арджуни. Арджуна, навіть споглядаючи велич всесвітньої форми Кши, не міг забути про свою дружбу з Ним.