TEXT 28
сама сарвешу бгӯтешу
тішганта парамеварам
вінайатсв авінайанта
йа пайаті са пайаті
самам—однаково; сарвешу—у всіх; бгӯтешу—живих істотах; тішгантам — що мешкає; парама-варам — Наддушу; вінайатсу—у тому, що руйнується; авінайантам—того, хто не руйнується; йа—кожний, хто; пайаті—бачить; са—він; пайаті— справді бачить.
Той, хто бачить, що Наддуша супроводжує індивідуальну душу в кожному тілі, і хто розуміє, що ні душа, ні Наддуша не підлеглі руйнуванню в цьому тлінному тілі — той бачить істину.
Кожний, хто завдяки сприятливому спілкуванню здатний бачити три речі: тіло, власника тіла, тобто індивідуальну душу, і друга індивідуальної душі у їх взаємному поєднанні, бачить істину. Якщо людина не спілкується з тими, хто насправді усвідомлює духовне, вона не здатна бачити ці три речі. Люди, що позбавлені такого спілкування, перебувають у невігластві; вони бачать лише тіло, й гадають, що з його смертю все закінчується. Але насправді це не так. Після смерті тіла і душа, і Парамтм не припиняють свого існування й продовжують існувати вічно в різноманітних рухомих і нерухомих формах. Санскритське слово парамевара інколи перекладають як «індивідуальна душа», тому що душа — господар тіла, і після його смерті вона отримує іншу форму. В цьому розумінні душа — господар тіла. Але існують також тлумачення інших коментаторів, які вважають, що це слово означає «Верховна Душа». В обох випадках ні Верховна, ні індивідуальна душа не припиняють свого існування. Вони не знищуються. Той, хто здатний бачити це — той розуміє справжній стан речей.