TEXT 19
тн аха двішата крӯрн
сасрешу нардгамн
кшіпмй аджасрам аубгн
суршв ева йонішу
тн—тих; ахам—я; двішата—заздрісних; крӯрн—лихих; сасрешу—в океан матеріального існування; нара-адгамн—останні з-поміж людей; кшіпмі—Я приміщую; аджасрам—постійно; аубгн—несприятливі; суршу—демонічні; ева—неодмінно; йонішу—в утроби.
Їх, заздрісних і лихих, останніх з-поміж людей, Я постійно вкидаю в океан матеріального існування до різноманітних демонічних форм життя.
У цьому вірші ясно сказано, що долю індивідуальної душі вирішує вища воля, яка приміщує кожного в певне тіло. Демон може і не визнавати вищої волі Господа й діяти на свій розсуд, однак наступне його народження визначає рішення Верховного Бога-Особи, а не його власні забаганки. В третій пісні рмад-Бгґаватам вказано, що після смерті індивідуальна душа потрапляє до утроби матері, де вона отримує певне тіло за вказівкою вищої влади. Саме тому існує таке розмаїття форм життя в матеріальному світі: тварини, комахи, люди тощо. Все це влаштовує не випадковість, а вища сила. Про демонів тут ясно сказано, що вони постійно потрапляють до черева демонів, і, таким чином, залишаються заздрісними ницими найостаннішими з-поміж людей. Демонічні істоти сповнені хтивості, аґресивності, вони огидні й завжди брудні. Вважають, що всілякі мисливці, які блукають лісами, належать до демонічних видів життя.