TEXT 4
дамбго дарпо ’бгімна ча
кродга прушйам ева ча
аджна чбгіджтасйа
пртга сампадам сурм
дамбга—гордість; дарпа—зухвалість; абгімна—зарозумілість; ча—і; кродга—гнів; прушйам—брутальність; ева—неодмінно; ча—і; аджнам—невігластво; ча—і; абгіджтасйа—народженого; пртга — син Птги; сампадам — якості; сурм — демонічної природи.
Гордощі, зухвалість, зарозумілість, гнів, брутальність і невігластво — ці якості притаманні істотам демонічного походження, о сину Птги.
У цьому вірші змальовано пряму дорогу до пекла. Демони намагаються переконати інших у своїй релігійності та духовності, хоча насправді нехтують релігійними засадами. Вони сповнені зневаги й гордощів, пишаючись своєю освітою та багатством. Ці люди хочуть, щоб інші схилялись перед ними і вимагають поваги до себе, хоча насправді не заслуговують на неї. Їх дратують усілякі дрібниці, й мова їхня брутальна. Вони не знають, що слід робити, а чого — ні. Кожний їхній учинок зумовлений примхами й особистими забаганками, і вони не визнають авторитетів. Подібні істоти набувають демонічних нахилів ще до свого народження в черевах матерів, і з часом проявляють усі ці несприятливі якості.