TEXT 16
мана-прасда саумйатва
маунам тма-вініґраха
бгва-сауддгір ітй етат
тапо мнасам учйате
мана-прасда—вдоволеність розуму; саумйатвам—без двоєдушності стосовно інших; маунам—серйозність; тма—себе; вініґраха—опанування; бгва—своєї природи; сауддгі—очищення; іті—таким чином; етат—це; тапа—аскетизм; мнасам—розуму; учйате—іменується.
А вдоволеність, простота, серйозність, самовладання та очищення свого існування складають аскетизм розуму.
Очистити розум — це означає відвернути його од почуттєвих задоволень. Треба виховувати свій розум так, щоб він думав лише про благо інших. Найкращий засіб такого виховання є серйозність думки. Треба постійно перебувати в свідомості Кши й уникати чуттєвого задоволення. Очистити свою природу означає віднайти свідомість Кши. Задовольнити розум можна лише відволікаючи його від думок про почуттєві задоволення. Чим більше ми думаємо про насолоди, тим більше розум стає невдоволеним. Сучасна людина даремно обтяжує свій розум безліччю думок про почуттєві насолоди, і це перешкоджає їй почуватися вдоволеною. За все краще — скерувати розум на вивчення ведичної літератури, що так насичена цікавими історіями, які зціляють розум людини (наприклад, їх багато в Пурах й Махбгарті). Можна скористатись з цього знання й таким чином очистити себе. Треба очистити розум від двоїстих уявлень й скерувати його думки на всезагальне благо. Мовчання є ознакою того, що людина завжди думає про самоусвідомлення. Тому той, хто перебуває в свідомості Кши, досконало користується мовчанням. Контроль розуму полягає у відволіканні його од думок про почуттєві задоволення. Треба бути чесним у всіх своїх вчинках й тим самим очистити своє існування. Сукупність усіх таких якостей складає аскетизм розумової діяльності.