No edit permissions for Ukrainian

TEXT 49

асакта-буддгі сарватра
джіттм віґата-спха
наішкармйа-сіддгі парам
саннйсендгіґаччгаті

асакта-буддгі—з неприв’язаним інтелектом; сарватра—скрізь; джіта-тм—опановуючи розум; віґата-спха—без матеріальних бажань; наішкармйа-сіддгім—досконалості у відсутності наслідків; парамм—верховної; саннйсена—життям у відреченні; адгіґаччгаті—досягає.

Той, хто володіє собою й ні до чого не прив’язаний, і кого не цікавлять матеріальні насолоди, може через відречення досягти найвищого досконалого ступеня свободи від наслідків діяльності.

Істинне відречення полягає в тому, що людина постійно відчуває себе невід’ємною часткою Верховного Господа, отже, розуміє, що не має права насолоджуватись плодами своєї праці. А що вона є невід’ємною часткою Верховного Господа, то плодами її праці повинен насолоджуватись Верховний Господь. Це і є свідомість Кши. Людина, яка діє в свідомості Кши — істинний саннйс, що живе у відреченні. Спрямовуючи розум до Кши, людина стає задоволеною, бо діє во ім’я Верховного Господа. Вона втрачає схильність до чогось матеріального, і вже не розуміє, як можна шукати якогось іншого задоволення поза трансцендентним щастям, яке походить із служіння Господеві. Вважають, що саннйс вільний від наслідків своїх минулих дій, але людина, яка перебуває в свідомості Кши, природним чином досягає такого стану досконалості, навіть без формального посвячення в саннйсу. Такий стан усвідомлення називають йоґрӯдгою, або досконалим ступенем йоґи. Як сказано в третій главі: йас тв тма-ратір ева сйт — «той, хто черпає задоволення в собі, не боїться наслідків своїх дій».

« Previous Next »